Сексуалізований гумор, гендерні стереотипи та гомофобія: що не так з комедійним серіалом “Зозулі”?
Цієї весни на телеканалі ТЕТ відбулася премʼєра комедійного серіалу “Зозулі”. У ньому йдеться про трьох сестер, яких повномасштабна війна змусила повернутися до батьківської хати у селі Борщі. Сестри Галина, Оксана та Валя мають різні характери та життєві шляхи, тому не спілкувалися багато років (чому саме – глядачі дізнаються наприкінці серіалу), але тепер вони змушені жити разом і знаходити спільну мову.
Галина – успішна дизайнерка зі столиці, зустрічається з хлопцем, який вдвічі молодший за неї, Оксана – стримана вчителька, а Валя – проста та прямолінійна тренерка з боксу, яка прагне стати до лав ЗСУ.
Попри хороший акторський склад, непогану якість картинки та саундтрек від сучасних українських виконавців, серіал містить численні жарти, які суперечать правам людини та медійному законодавству. Серед проблем – сексуалізований гумор, навʼязування гендерних ролей, мізогінія та засудження гомосексуальності. Ці елементи не тільки порушують етичні норми, але й можуть негативно вплинути на глядачів, зокрема на підлітків та дітей, які також є цільовою аудиторією таких серіалів.
Мужик ти, чи не мужик
Отже, центральними героїнями серіалу виступають три сучасні жінки. З огляду на синопсис може здатись, що серіал намагається слідувати актуальним тенденціям кінематографа, коли ключовими фігурами виступають жінки, і вся історія обертається навколо них, роблячи їх суб’єктами, які рухають сюжет. Але вже перші серії викликають, скоріше, протилежне враження. Адже успішність, самостійність та сила жінок показані у підкреслено карикатурний спосіб, а найпечерніші гендерні стереотипи транслюються із показовим завзяттям.
Звичайно, складно було очікувати від розрахованої на масового глядача комедії справжньої фемоптики чи надихаючих образів на кшталт героїнь “Ранкового шоу” під продюсуванням Дженніфер Еністон, але складається враження, що серіал є відвертою сатирою на здобутки фемінізму та й на інші антидискримінаційні тенденції.
Так, старша сестра Галина – нібито успішна дизайнерка, яка почала свій шлях з маленького українського села, добре заробляє, влаштовує покази власних колекцій і є популярною у світі моди. Але про це ми можемо здогадатися лише з короткого анонсу та кількох секунд на початку першої серії. Адже далі протягом 16 серій ми бачимо жінку, яка зловживає алкоголем, приховує своє сільське походження, регулярно бреше, зраджує нареченому з бойфрендом своєї сестри та демонструє схильність обходити закон.
На цьому тлі її стосунки з 22-річним нареченим Тарасом мають вигляд не як виклик стереотипам (адже в суспільстві радше толерують стосунки між старшим чоловіком і молодшою жінкою ніж навпаки), а як доповнення до негативного образу розбещеної стерви, яка сама не знає, чого хоче.
Адже, за сюжетом, вона нібито обрала свого хлопця серед багатьох інших за його чесноти, та, опинившись в селі, раптом вирішила, що йому бракує мужності, самостійності та чоловічої брутальності.
Щоб цей сюжет склався, автори використовують найпримітивніші гендерні стереотипи. Тарас показаний як боязкий, неконфліктний чоловік, який не вміє робити чоловічу роботу і приділяє увагу догляду за собою, наприклад, демонстративно змащує руки кремом.
Так, коли в будинку сестер ламається водонагрівач, Тарас слушно зауважує, що потрібно викликати майстра, але буквально кожен персонаж цієї серії, починаючи із сестер і закінчуючи пересічними мешканцями села, повторює, що “кожен мужик має вміти відремонтувати все, що завгодно”. Відповідно, той, хто не може, – не мужик, або, як можливий, але рідкісний виняток – “у нього руки із задниці”.
Через таку невідповідність гендерній ролі сестри регулярно цькують Тараса. А Галина бачить “страшний” сон про своє майбутнє весілля, де реєстраторка питає: “Чи погоджуєшся ти вийти заміж за Тарасика і до кінця днів витирати йому попку?”. Тарас, голову якого “приліпили” до тіла новонародженого, каже: “Матусю, ну скажи: “Так”.
Зрештою Галина та Валя вирішують, що треба перевиховувати або “дресирувати” (це слово героїні у розмовах між собою використовують багато разів) Тарасика, щоб “у ньому мужик прокинувся”.
Роблять вони це у досить дивний спосіб. Валя починає підкреслено агресивно цькувати Тараса, сподіваючись викликати відповідну агресію у нього. А Галина за цим з цікавістю спостерігає.
Найбільш тривожний вигляд має сцена, коли Валя б’є Тараса, фактично провокуючи, щоб він вдарив її у відповідь.
“Будь-який мужик мені б за таке уже втащив!” – каже вона потім сестрі і робить висновок, що Тарас безнадійний в плані досягнення мужності, адже він не став цього робити.
Тобто сьогодні, коли ми вже стільки років говоримо про запобігання домашньому насильству, коли держава нарешті Стамбульську конвенцію, коли щороку під тиском правозахисної спільноти Україна посилює відповідальність для кривдників і, попри складнощі війни, намагається розвивати притулки для потерпілих, знятий за підтримки держави серіал подає саме таку модель “справжньої мужності”.
Попутно серіал переконує глядачів, серед яких чимало молоді, що якою б успішною та самодостатньою не була б жінка, їй неодмінно потрібен поруч брутальний та агресивний “самець”, який може прибити через образу, нанесену йому чи його партнерці.
Адже зрештою сестрам вдається видушити з Тараса таку-сяку агресію завдяки провокації за участі двох місцевих бійців ТрО, які нібито хочуть скривдити Галину. І Галина залишається задоволеною, що наречений спромігся на цей випад.
Незадоволеним, щоправда, виявляється Тарас, коли дізнається, що став обʼєктом дресирування. І коли після серії сварок і примирень пара зрештою йде до РАЦСу, Тарас прямо звинувачує Галину у тому, що вона ухвалює всі рішення самостійно, не даючи йому свободи вибору, любить командувати та контролювати. І що саме вона не дає йому перетворитись з хлопчика на справжнього чоловіка.
Цьому передує епізод, де Тарас зустрічає друга дитинства, який добровільно приєднався до ЗСУ, а також розповів, що двору, де вони разом росли, вже немає – його знищили окупанти. Галина тим часом квапить Тараса і не дає йому договорити зі старим другом. Зрештою Тарас тікає з власного весілля, щоб вступили до лав ЗСУ, і дорогою записує Галині відеоповідомлення, у якому зазначає, що це – його перший свідомий вибір.
У сухому залишку бачимо Галю на лавочці з пляшкою шампанського.
На цьому моменті прихильники традиційних цінностей, які зазвичай за сумісництвом є противниками поступу фемінізму, можуть вдоволено зауважити: дивіться, до чого призвели ваші права, позбавили чоловіків мужності, затиснули, тож тепер начувайтеся.
Крім того, такий “демонізуючий” образ дорослої жінки, яка зустрічається з молодшим хлопцем та усіляко знецінює його, навʼязує негативний стереотип щодо стосунків з великою різницею у віці й формує негативне ставлення до головної героїні загалом.
А Тарас виходить з другорядної ролі і перетворюється на протагоніста цієї сюжетної лінії. Тобто знову – чоловік молодець.
“Ви що, з цих?”
Ще однією проблемою є жарти про гомосексуальність. Загалом, українські гумористичні шоу часто-густо зловживають так званим “туалетним гумором”. Не став винятком і серіал “Зозулі”, який на рівні з жартами про пронос, недоречну ерекцію та фекалії пронизують жарти про гомосексуальні стосунки.
Яскравим прикладом цього є епізод, у якому Валя намагається подружитись з бійцями місцевої територіальною оборони, які чомусь відмовляються прийняти її до своїх лав. Спочатку вона збиралася пригостити бійців борщем, але плани змінилися, тому вона вирішила зайти з іншого боку – потоваришувати з їхніми дружинами.
Валя йде з вазонами квітів додому до дружини тероборонівця Валерія Діани. Але застає її у незручній ситуації: жінка цілується з побратимом свого чоловіка Ігорем. За іронією долі (і передбачуваним сценарієм) у цей момент туди ж приходить ще один побратим – Костянтин. Ігор ховається в коморі, а жінки разом прикриваються ковдрою з малюнком у вигляді зірок, що нагадує тло прапору Євросоюзу.
Костя, зайшовши до кімнати, запитує: “Що це за Содомія? Я розумію, ми в Європу йдем, але наші люди того не зрозуміють”. Після цього він забороняє Валі та Діані підходити до його дружини.
Логіку введення цієї сцени зрозуміти дуже важко, адже Ігоря все одно сховали в коморі, а не під ковдрою, і жінки могли просто імітувати розмову про вазони. Але, мабуть, сценаристам дуже хотілось вчергове пожартувати про “гейську Європу”.
Згодом Валя вирішує потоваришувати з дружиною самого Кості Марією… І застає її під час інтимних обіймів з Ігорем. У той же час Костя приходить додому, і, щоб врятувати ситуацію, Валя наказує Марії ховатись під стіл, сама починає цілуватися з Ігорем і каже, що у них – “типу любов”.
Костя відводить її вбік і запитує: “Скажи чесно, ти як – з жінками чи чоловіками?”. Валя відповідає, що поки що сама не визначилася, тому “шукає себе”.
Показово, що у другому випадку Костя ставиться значно толерантніше і дозволяє парочці використати для своїх розваг його житло.
Водночас слід зазначити, що у серіалі був і момент засудження гомофобії. Одного разу Оксана, яка на той момент вже працювала вчителькою у Борщах, перебрала з алкоголем просто перед тим, як давати інтерв’ю місцевому каналу. Попри її стан, оператор все ж таки зняв декілька кадрів. Пізніше він надіслав це відео Оксані, щоб вона мала змогу подивитися на себе зі сторони. Проте Оксана сприйняла цей жест зовсім інакше – вона була переконана, що її шантажують.
Не гаючи часу, Оксана домовилася про зустріч з оператором, сповнена рішучості з’ясувати його наміри. Як тільки вони зустрілися, Оксана одразу перейшла до справи: “Що ви хочете за те, щоб видалити це відео? Ви що, хочете зі мною переспати?”.
Оператор Антон, здивований її прямотою, одразу відповів, що це його не цікавить. Тоді Оксана, обурено показуючи пальцями лапки, запитала: “То ви що, з цих?”.
Чоловік усміхнувся і перепитав, чи вона проти цього. Оксана, трохи розслабившись, відповіла: “Ну то добре, що це з вами щось не так, а не зі мною”.
Така позиція очевидно образила Антона, і він вирішив провчити Оксану. “То це зі мною щось не так? А що це з вами був за красунчик? Я, коли його побачив, одразу зрозумів, що він із “цих”. Він неперевершений. Чи він не гей?” – запитав чоловік, натякаючи на Андрія – батька однієї з учениць Оксани, з яким Оксана почала зустрічатись в Борщах.
На що Оксана збрехала, що Андрій – гей, і, переймаючись тим, щоб провокаційне відео не з’явилось в мережі, вмовила свого партнера піти на “побачення” з оператором. Ті швидко знайшли спільну мову на ґрунті віскі та футболу і потоваришували. Коли їх зустріла Оксана, оператор звернувся до Андрія: “Мен, ти реально нормальний мужик, але твоя дівчина – гомофобка”.
Однак те, що Оксана виявилась гомофобкою, також є тривожним моментом. Адже протягом серіалу її позиціюють, як доволі позитивну та правильну персонажку – чесна, безкорисна, бореться з корупцією, самовіддано вчить дітей в непристосованих умовах, засуджує брехню та будь-які компроміси з мораллю. Фактично — взірець для наслідування… І тут – гомофобія. Хоча саме це якраз дуже добре вписується в концепцію “традиційних цінностей”. А ще вона вчителька, яка раніше працювала у престижній столичній школі. Питання того, чи просуває вона гомофобні наративи у школі, у серіалі не розкривається.
“Показуйте ваші яйця”
Образ Валі є прямо протилежним образу Тарасика. Вона – втілення маскулінності, і це проявляється в усьому – в її зовнішньому вигляді та поведінці, в інтересах і цілях. Оскільки Валя багато років займається спортом, вона має накачане тіло (її прес можна побачити у кожній серії, тому що по дому дівчина зазвичай ходить у спортивному топі). Проте загалом її показують як занадто мужню чи навіть “пацанку” – хода та навіть пози, у яких вона сидить, зображуються як стереотипно чоловічі, про що неодноразово кажуть сестри Валентини, називаючи її мужиком.
А Тарас, коли Валя опиняється разом з ним у ванній кімнаті, каже, що його нічого не бентежить, адже вона “практично мужик”.
Ба більше, коли Тарасик отримує повістку, Валя йде у військкомат за нього, прикидаючись хлопцем. Вона без проблем проходить усіх лікарів, і всі вони відзначають, що “Тарас” здоровий і готовий до служби. Про те, що замість Тараса прийшла якась дівчина, здогадується тільки уролог, який просить Валю зняти штани та білизну. Коли та відмовляється – він каже, що може їй “допомогти” і тягнеться до дівчини. Та відбивається, за що потрапляє до поліції.
Гіпертрофовано маскулінний образ Валі яскраво доповнює епізод під час її служби в лавах тероборони. Вона чергує ночами, намагається впровадити однакові для усіх правила проїзду на блокпостах тощо.
На блокпості вона зупиняє для перевірки документів велику вантажну автівку, водій якої сказав, що везе продукти – яйця. “Показуйте ваші яйця”, – каже Валя, вимагаючи перевірку всього вантажу. Фразу про “яйця” в різних інтерпретаціях вона повторює кілька разів за короткий проміжок часу.
Цей епізод вкупі із загальним образом Валі чітко відсилає нас до словосполучення “баба з яйцями”. Його часто використовують як в позитивному сенсі – сильна, смілива вольова жінка, так і в негативному – щодо жінки, яка має маскулінну зовнішність та грубуваті манери.
Але цей вираз загалом недоречний, адже, говорячи, що “жінка, як чоловік” у контексті чеснот, ми визнаємо природну вищість чоловічої статі, і таким чином нівелюються заслуги жінки.
У випадку Валі практично ніхто з оточення не бачить в ній жінку. Навіть максимально позитивному за сценарієм Богдану (давньому другові Валентини, який довгий час був безнадійно закоханий в Оксану) знадобилось досить багато часу на те, щоб освідчитися Валі після того, як вона від нього завагітніла. Та й до цього його спонукав її намір зробити аборт.
Та інші сексуалізовані жарти
Передбачуваними, але вкрай недоцільними були і жарти про інцест. Одна з сусідок подумала, що Тарас – це син Галини, а коли побачила, як вони цілуються на подвірʼї та тримаються за руки – розповіла про це половині села. Коли Галина дізналася про те, що сусідка погано про неї подумала, намагалася пояснити їй ситуацію, і навіть допомогла у хатніх справах, щоб та нікому не розповідала про свої роздуми. Утім, це не допомогло, на воротах сестер вже великими літерами написали слово “збоченці”.
Крім того, протягом усього серіалу багаторазово згадується сварка Оксани та Галини, яка відбулася багато років тому, і через яку сестри так довго не спілкувалися. Історію того, що ж трапилося, глядачі дізнаються у передостанній серії. Тарас знаходить відеокамеру, на яку мама жінок фільмувала випускний Оксани. Випускниці дуже подобався її вчитель фізичного виховання, і дівчина вирішила зізнатися у цьому під час урочистого заходу. Педагог таких зізнань не оцінив.
На випускний прийшли і сестри Оксани. Галина, яка сварилася зі своїм тодішнім хлопцем телефоном, не почула зізнання сестри, і у той же вечір переспала з фізруком. Саме у цей час Оксана їх заскочила.
Показово, що за багато років історія повторилася знову – якось, образившись на Тараса та хильнувши пляшку вина, Галина переспала з Андрієм, з яким на той момент була у сварці Оксана. Уся правда розкривається у день весілля, коли Тарасик записує відео, де каже, що про все знає. Тоді про цей інцидент дізнаються і всі інші, що призводить до нової великої сварки. На цьому серіал завершується.
У чому проблема?
Культурологиня та комунікаційниця Експертного ресурсу “Гендер в деталях” Альона Грузіна каже, що використання клішованих стереотипних образів, зокрема у стрічках, де події розгортаються у селі, є доволі поширеним явищем.
“Це достатньо типові розповсюджені моделі, які ми можемо спостерігати у власному житті, а також у різних продуктах – не лише тих, які створюються зараз, але і тих, що були створені значно раніше. Тобто в нас є певна закріплена модель, яка використовується з року в рік, тому що вона звична і проста для нас”, – пояснює експертка.
Вона також звертає увагу на те, що не весь культурний продукт розрахований на сучасну людину. Значна частина фільмів та серіалів і сьогодні побудована на тих жартах та розмовах, які були актуальні 10 чи 15 років тому.
“Наприклад, якщо зараз ми говоримо про те, що гомофобія і сексизм є неприпустимими, ми не зважаємо на те, що для багатьох людей вони насправді є припустимими. Попри культурні зміни, попри те, що в нас є певні зміни у свідомості, зміни у суспільстві тощо, у нас все ще є ось цей масовий глядач, для якого все це цікаво. І допоки є масовий глядач, буде такий продукт. Інше питання, що цей продукт також споживає не лише вже сформований масовий глядач, тобто дорослі люди, а й підлітки, діти тощо”, – підкреслила Альона.
За її словами, підлітки, попри всі особливості і переваги свого віку та характеру, через відсутність певного досвіду не завжди здатні критично проаналізувати такі серіали. Тож “Зозулі” та подібні стрічки можуть сформувати у молоді негативні стереотипи, зокрема, щодо особистих стосунків та гендерних ролей.
Оскільки у серіалі дуже карикатурно зображуються стосунки жінки та чоловіка, у яких є велика різниця у віці, у молодих людей може сформуватися негативне сприйняття цього, мовляв, це щось нездорове. Водночас у масовій культурі існує стереотип, що неправильними є саме стосунки, у яких жінки старші чоловіків – часто це сприймають, ніби чоловік “знайшов другу маму”. Тоді як стосунки, у яких, навпаки, старший чоловік, – по-доброму висміюються, мовляв, “молодець, знайшов дівчину молодшу”.
Крім того, на думку Грузіної, сценаристи намагалися через висміювання Тараса обіграти актуальну тему того, що роль кожного чоловіка зараз полягає у тому, щоб захищати Україну, тому всі вони мають бути мужніми та сміливими. Натомість хлопця у серіалі змальовують як дуже охайного, тим самим стигматизуючи базову турботу про себе, догляд за собою, прояв емоцій тощо
Проте простежуються і певні прояви мізогінії щодо Галини, оскільки відбувається формування архетипу стерви, яка може проміняти стосунки з сестрою та нареченим на випадковий секс з Андрієм. Цей образ – так чи інакше – також може відгукнутися глядачам, тому його так охоче використовують. Якогось засудження самого Андрія, який так само зрадив своїй дівчині, у серіалі не спостерігається. Таким чином, вся відповідальність (яка насправді у цьому випадку на них обох) перекладається суто на Галину.
З огляду на ці критичні моменти, що зустрічаються у серіалі, Альона радить не замовчувати недоречність таких продуктів. Зокрема, варто звертатися до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, а також Комісії з журналістської етики, повідомляти медіа, які займаються аналізом таких фільмів та серіалів – “Гендер в деталях”, ZMINA, “Повага” тощо. А ще – писати дописи у соцмережах, наголошуючи на тому, у чому саме шкода таких фільмів та серіалів, і чому вони – точно не той продукт, який варто дивитися у розважальних цілях.
Авторки: ,
