У білоруськомовній Вікіпедії з’явився акаунт із назвою «Мінінфарм Беларусі», який почав приховувати від читачів статті про ЛГБТ, бісексуальність, веселковий прапор, російське вторгнення в Україну, протести та інші чутливі для білоруської влади теми.
Замість змісту сторінки користувачі бачили повідомлення, нібито доступ до матеріалу обмежила адміністрація білоруської Вікіпедії на вимогу Міністерства інформації.
Про інцидент повідомило видання «Зеркало» з посиланням на білоруського активіста Владислава Чеховича. Водночас підтверджень того, що акаунт справді належав Міністерству інформації Білорусі або діяв за його дорученням, немає.
Невідомий користувач створив спеціальний шаблон, який не видаляв саму статтю. Її текст залишався у вихідному коді Вікіпедії, але для звичайного читача його перекривала заглушка з логотипами Мінінформу та онлайн-енциклопедії.
У ній стверджувалося, що доступ до сторінки нібито обмежений на підставі звернення білоруського Міністерства інформації та закону про засоби масової інформації.
ЛГБТ-тематика опинилася поруч із протестами та війною в Україні
Список сторінок, до яких намагалися обмежити доступ, виявився показовим.
Шаблон встигли додати до статей про білоруські протести 2017 року та масові протести 2020-2021 років, російське вторгнення в Україну, війну на Донбасі та «путінізм».
Під таку ж спробу приховування потрапили матеріали про ЛГБТ, бісексуальність і веселковий прапор, а також стаття про порнографію.
Тобто інформація про сексуальну орієнтацію та один із найвідоміших символів ЛГБТК+ спільноти опинилася в одному умовному переліку з темами політичних протестів і російської агресії.
Це добре ілюструє ширший контекст, у якому ЛГБТК+ тематика сьогодні існує в Білорусі. Інформація про квірних людей дедалі частіше розглядається не просто як питання суспільства, здоров’я, історії чи прав людини, а як ідеологічно небажана тема, доступ до якої намагаються контролювати.
Акаунт також втручався у сторінки про білоруських опонентів Олександра Лукашенка Віктора Гончара, Анатолія Красовського та Дмитра Завадського, які зникли наприкінці 1990-х та на початку 2000-х років.
До списку потрапили й статті про колишніх силовиків Дмитра Павліченка, Володимира Наумова та Юрія Сивакова, чиї імена пов’язували з цими справами, а також про колишнього керівника СІЗО №1 Олега Алкаєва, який публічно розповідав про обставини зникнень.
Перед початком редагувань акаунт «Мінінфарм Беларусі» завантажив до Wikimedia Commons векторний логотип Міністерства інформації Білорусі. Як джерело зображення було вказано офіційний сайт відомства.
Саме через технічну підготовленість користувача та характер обраних матеріалів Чехович припустив, що акаунт теоретично міг мати стосунок до міністерства. Але це залишається припущенням, а не встановленим фактом.
Адміністратори Вікіпедії швидко скасували «цензуру»
Спроба приховати матеріали тривала недовго.
Адміністратори Вікіпедії зупинили редагування, безстроково заблокували акаунт і скасували внесені ним зміни. Створений шаблон вирішили залишити в системі, але він більше не закриває статті від читачів.
Цей епізод водночас показує одну з ключових відмінностей Вікіпедії від централізованих державних інформаційних ресурсів.
Окремий користувач може спробувати змінити або приховати інформацію, але історія редагувань залишається відкритою, інші учасники можуть побачити втручання, скасувати його та заблокувати порушника.
У цьому випадку саме спільнотна модель не дала невідомому користувачеві надовго перетворити білоруську Вікіпедію на ресурс із підробленими повідомленнями про державну цензуру.
Для ЛГБТК+ людей історія має ще один важливий вимір.
Статті про ЛГБТ, бісексуальність чи веселковий прапор – це не «пропаганда» і не спеціальний політичний контент. Це енциклопедична інформація про людей, явища, терміни та символи, які існують незалежно від ставлення до них конкретної влади чи окремого користувача.
Коли доступ до такої інформації намагаються обмежити, наслідком стає не зникнення ЛГБТК+ людей. Зникає лише можливість отримати про них достовірні відомості.
А інформаційний вакуум зазвичай заповнюють не нейтральні знання, а стереотипи, страхи та пропаганда.
Саме тому історія з акаунтом «Мінінфарм Беларусі» важлива навіть попри те, що його дії швидко зупинили.
Вона показала, які теми хтось вирішив зробити невидимими: демократичні протести, російську війну проти України, політичні зникнення і поруч із ними – ЛГБТК+ людей.
Цензура часто починається не з повного зникнення інформації.
Іноді достатньо поставити перед нею заглушку з написом: «Доступ обмежено».
Цього разу вона не спрацювала.