Британський ультраправий провокатор Майло Яннопулос, який останні кілька років називав себе “екс-геєм” і просував так звану конверсійну терапію, визнав, що насправді залишається геєм. Одночасно він заявив, що тепер йому “дуже соромно” за колишню підтримку Дональда Трампа.
Причиною такого політичного переосмислення став особистий досвід Яннопулоса з американською імміграційною системою. Наприкінці серпня його затримала Імміграційна та митна служба США ICE, після чого чоловіка депортували до Великої Британії.
Про свою сексуальність і ставлення до Трампа Яннопулос розповів в інтерв’ю Пірсу Моргану, опублікованому 1 вересня.
Коли ведучий нагадав, що Яннопулос є геєм і досі перебуває у шлюбі з чоловіком, той не став заперечувати.
“Я більше не займаюся сексом, але так”, – відповів він.
За словами Яннопулоса, його чоловік і далі живе в їхньому будинку в Лос-Анджелесі – просто “в іншому кінці коридору”. Пара одружилася на Гаваях у вересні 2017 року.
Це зізнання особливо примітне з огляду на те, що з 2021 року Яннопулос публічно називав себе “екс-геєм”, заявляв про припинення сексуальних стосунків із чоловіком, описував гомосексуальність як “залежність” і виступав за повернення конверсійних практик.
Тепер він фактично підтвердив те, що його попередня риторика намагалася заперечувати: припинення сексуальних стосунків не змінює сексуальну орієнтацію людини. Целібат і гомосексуальність не суперечать одне одному, так само як відсутність сексу не робить гетеросексуальну людину “екс-гетеросексуальною”.
Роками вимагав масових депортацій – поки не депортували його самого
Не менш різким виявився поворот Яннопулоса щодо Дональда Трампа.
У минулому він був одним із помітних прихильників Трампа та жорсткої антиімміграційної політики. За даними PinkNews, Яннопулос більше року публічно закликав до масових депортацій і навіть вимагав створювати пункти перевірки ICE біля супермаркетів та автозаправних станцій.
27 серпня ситуація стала для нього особистою.
Яннопулоса затримали в міжнародному аеропорту Луї Армстронг у Новому Орлеані. Наступного дня його депортували до Великої Британії.
За інформацією Міністерства внутрішньої безпеки США, британець легально в’їхав до країни у травні 2019 року, але залишився після завершення дозволеного терміну перебування. Він також не з’явився на імміграційне слухання, після чого 22 липня 2026 року щодо нього видали остаточний наказ про видворення.
Після цього Яннопулос заявив Пірсу Моргану, що йому “дуже соромно” за підтримку Трампа.
Він також сказав, що не підтримав би його, якби знав, що подібне може статися з ним самим.
Морган нагадав гостю його власні попередні заклики до масових депортацій і прямо вказав на очевидну суперечність: Яннопулос підтримував максимально жорстке застосування імміграційних правил, доки наслідки цих правил стосувалися інших людей.
Цього разу сперечатися він не став.
“Ти мене підловив”, – визнав Яннопулос.
Свій досвід затримання він назвав страшним, принизливим і фізично важким, додавши, що не побажав би такого нікому.
Саме ця частина історії викликала особливо багато уваги, адже роками Яннопулос підтримував політику, яка передбачала подібне ставлення до мільйонів інших мігрантів.
Від гей-провокатора до “екс-гея” і назад
Майло Яннопулос став відомим у середині 2010-х як один із найгучніших персонажів американського ультраправого медіасередовища.
Він працював у Breitbart News, підтримував Дональда Трампа, виступав проти фемінізму, мусульман, трансгендерних людей та значної частини самого ЛГБТК+ руху. При цьому Яннопулос роками був відкритим геєм і активно використовував власну сексуальність як частину публічного образу.
Його кар’єра в Breitbart фактично завершилася у 2017 році після скандалу навколо висловлювань про сексуальні стосунки між дорослими чоловіками та неповнолітніми хлопцями. Він утратив запрошення на консервативну конференцію CPAC та залишив видання.
Пізніше Яннопулос працював із репером Ye, раніше відомим як Kanye West, а також певний час був неоплачуваним стажером у конгресвумен-республіканки Марджорі Тейлор Ґрін.
У 2021 році він оголосив себе “екс-геєм” і почав просувати ідею, що гомосексуальність можна або потрібно подолати.
Для ЛГБТК+ спільноти така риторика небезпечна не тому, що людина не має права добровільно відмовитися від сексу чи жити відповідно до релігійних переконань. Має.
Проблема починається там, де особистий вибір перетворюють на твердження, ніби сексуальна орієнтація є хворобою, залежністю або дефектом, який потрібно “виправляти”.
Тепер Яннопулос сам фактично відокремив ці речі. Він каже, що не має сексуальних стосунків, але водночас визнає себе геєм і залишається одруженим із чоловіком.
Його політичний поворот виглядає складніше.
Яннопулос не заявив про відмову від усієї своєї попередньої ультраправої риторики чи про перегляд ставлення до ЛГБТК+ прав загалом. Він сказав, що соромиться саме підтримки Трампа після того, як сам опинився під дією імміграційної політики, яку раніше схвалював.
Тому називати це повним політичним “прозрінням” було б передчасно.
Але історія все одно вийшла символічною.
Роками Яннопулос говорив іншим людям, що їх потрібно депортувати. Потім депортували його.
Роками він розповідав, що перестав бути геєм. Тепер визнав, що залишається геєм.
І в обох випадках реальність виявилася складнішою за політичний образ, який він сам для себе створював.