Гантер Байден, син колишнього президента США Джо Байдена, продовжує серію відвертих інтерв’ю, в яких намагається повернути собі контроль над власною історією після років політичних скандалів, витоків приватних матеріалів і публічних атак.
Цього разу він завітав до гея та прогресивного політичного коментатора Люка Бізлі. Розмова тривала близько 80 хвилин і встигла пройти шлях від жартів про сексуальність до значно серйозніших тем – залежності, сорому, республіканської анти-ЛГБТК+ політики та стану здоров’я Джо Байдена.
Саме жартівлива частина інтерв’ю й дала The Advocate привід винести Гантера Байдена в заголовок як людину, яка “здійснила камінг-аут на 48,5%”.
Втім, сприймати це як буквальну заяву про сексуальну орієнтацію не варто. З контексту розмови очевидно, що Байден і Бізлі просто фліртували та жартували один з одним.
На початку Бізлі сказав співрозмовнику, що він гей. Байден удавано здивувався, після чого коментатор запитав, чи не гей часом і він.
“Лише трохи“, – відповів Байден.
Коли Бізлі запропонував уточнити, більше це чи менше ніж 50%, Байден назвав цифру 48,6%.
Пізніше, продовжуючи жарт, він заявив, що якби був геєм, то віддавав би перевагу комусь “трохи більш маскулінному”. Показник його жартівливої “гейськості” в процесі розмови впав до 47%, а наприкінці знову піднявся.
“Просто хочу повідомити, що я знову на 48,5% гей”, – сказав Байден перед завершенням інтерв’ю.
Бізлі пізніше навіть змонтував із цих моментів окреме коротке відео про те, як змінювався “рівень гейськості” Гантера Байдена протягом інтерв’ю.
Від жарту про сексуальність до розмови про “closetocracy”
Тема ЛГБТК+ політики для Байдена останнім часом з’являється не вперше.
У липні в подкасті I’ve Had It він різко висловився про частину республіканського істеблішменту Вашингтона, використавши слово “closetocracy” – своєрідну “владу шафи”.
Байден заявив, що у Вашингтоні нібито існує група закритих геїв серед республіканців, які перетворюють власний внутрішній конфлікт на агресивну анти-ЛГБТК+ політику. Він назвав це “закритою гей-мафією”, переважно пов’язаною з Республіканською партією.
Це твердження Байдена, а не встановлений факт, і сексуальна орієнтація конкретних політиків не повинна визначатися на основі чуток.
Водночас він пояснює, чому взагалі вважає тему прихованої сексуальності політично важливою: не через сам факт того, що хтось може бути геєм, а через можливе лицемірство, коли публічний діяч підтримує обмеження прав ЛГБТК+ людей, одночасно приховуючи власну належність до спільноти.
Така риторика залишається суперечливою. Аутинг без згоди людини може завдати шкоди, незалежно від її політичних поглядів. Але критика політиків за конкретні голосування, закони та анти-ЛГБТК+ заяви цілком може існувати і без припущень про їхнє особисте життя.
Для самого Гантера Байдена питання публічного сорому має дуже особистий вимір.
Протягом багатьох років його залежність, інтимні фотографії, приватне листування та інші деталі життя ставали частиною політичної боротьби навколо його батька. У 2023 році республіканська конгресвумен Марджорі Тейлор Грін навіть демонструвала його оголені фотографії під час слухань у Конгресі.
Тепер Байден говорить, що хоче сам визначати, як розповідати власну історію.
“Не потрібно жити в соромі”
В інтерв’ю Бізлі Байден багато говорив про залежність і відновлення.
За його словами, він тверезий із червня 2019 року. Однією з причин нинішньої публічності він називає бажання звернутися до мільйонів людей із розладами, пов’язаними з уживанням психоактивних речовин, та до їхніх родин.
Байден проводить важливу для себе межу між провиною та соромом.
Провина, говорить він, може бути необхідною частиною відновлення, адже людина має визнати власні вчинки і відповідати за них. Але сором працює інакше – він переконує людину, що вона сама не заслуговує на любов.
“Ти маєш виправити те, за що справді винен, але не мусиш жити в соромі”, – пояснив він. За словами Байдена, позбутися сорому необхідно, щоб розірвати цикл залежності.
Ця частина розмови цікаво перегукується і з ЛГБТК+ досвідом.
Квірні люди десятиліттями чули, що їхня сексуальність або гендерна ідентичність мають бути причиною сорому. Саме тому розмежування між відповідальністю за власні вчинки та нав’язаним соромом за те, ким ти є, має значення далеко за межами історії самого Байдена.
Він також відкинув твердження, що свідомо ставав політичним “відволікаючим фактором” під час президентства батька.
Байден наголосив, що не обирав роль, яку йому відвела політична боротьба. Роками республіканці використовували його залежність, особисті помилки та приватне життя як інструмент атак на Джо Байдена.
Тепер Гантер фактично використовує ту саму публічність у зворотному напрямку – відкрито говорить про речі, якими його намагалися принизити.
“Політика – це наживка, щоб змусити людей говорити про те, що об’єднує нас усіх, – про біль”, – сказав він Бізлі.
Розмови з тими, хто роками його атакував
Ще одна суперечлива частина нової медійної стратегії Байдена – його поява на майданчиках правих коментаторів, зокрема Такера Карлсона та Кендіс Оуенс.
Люк Бізлі прямо запитав, чи не допомагають такі дружні розмови нормалізувати людей, які продовжують поширювати конспірологію та атакувати вразливі групи.
Байден визнав цю критику, але пояснив свою логіку інакше: щоб дістатися до аудиторії таких медіа, спочатку потрібно встановити людський контакт.
Він нагадав, що знайомий із Карлсоном багато років, але водночас звинувачує його в просуванні історії про нібито “злочинну сім’ю Байденів”. Особиста розмова, на думку Гантера, дозволяє аудиторії побачити його без посередництва Fox News та інших правих медіа.
При цьому Байден особливо підкреслює, що не представляє Демократичну партію, не є кандидатом і не збирається ним ставати.
Він говорить від свого імені – як син, батько і людина, яка пережила залежність та побачила, як найгірші моменти її життя стали політичним контентом.
Наприкінці інтерв’ю розмова стала значно особистішою.
Гантер Байден розповів про стан свого батька, який проходить лікування метастатичного раку простати. За його словами, променева терапія дозволила впоратися зі значною частиною захворювання, але гормональна терапія сильно впливає на рівень енергії колишнього президента. Попри це, Джо Байден продовжує працювати над книжкою і планує займатися її промоцією.
Гантер зізнався, що хотів би від батька значно простішого – щоб той нарешті дозволив собі відпочити.
У результаті розмова, яка розлетілася соцмережами через кумедні “48,5% гей”, виявилася значно ширшою.
Це не був камінг-аут у звичному значенні слова. Радше самоіронічний жарт людини, яка після років публічного приниження демонстративно відмовляється соромитися самої себе.
І, можливо, саме ця відмова від сорому стала головною темою всього інтерв’ю – значно більше, ніж математичні підрахунки вигаданої “гейськості”.