«Знаю геїв серед священників». Військовий Віктор Пилипенко відповідає патріарху Філарету

«Якщо хлопці не соромляться говорити про свою орієнтацію, то у підрозділі дуже високий рівень довіри та поваги»

26 лютого Українська православна церква Київського патріархату скасувала рішення про нагородження військового медика запасу і відкритого гея Віктора Пилипенка. Відзнаку «за жертовність» відкликали після, далі цитата, «неправдивої інформації, яку розмістив у своїх соцмережах Пилипенко. 

У повідомленні на офіційній сторінці Української православної церкви Київського патріархату сказано: «Серед відзначених військовослужбовців… був і Віктор Пилипенко. На жаль, на своїх сторінках у соцмережах він розмістив неправдиву інформацію про те, що Патріарх Філарет вручив йому відзнаку, як відкритому гею за правозахист, і що ніби Патріарх Філарет і Київський Патріархат кардинально змінили свою негативну позицію щодо ЛГБТ».

«Главком» поспілкувався з фігурантом скандалу, лідером руху «ЛГБТ-військові та наші союзники». Віктор Пилипенко розповів, як інтерпретує для себе таку позицію патріарха Філарета та його оточення. Віктор також розповів, яким було ставлення до нього в армії. Місяць тому він отримав відстрочку і був звільнений у запас. Каже, що під час оборони Києва, у якій брав участь, ніхто з  тодішніх побратимів по зброї не мав жодних претензій до його сексуальних уподобань.

«Сержант побачив веселкову наліпку на моєму телефоні»

Вікторе, ви в армії з 2014 року. Через скільки часу вирішили зробити камінг-аут і як до цього поставилися ваші побратими, близькі та друзі? 

Точно вже не пригадаю. Здається, у 2018 чи 2019 році.

Мама відразу мене нормально сприйняла, почувши, що я гей. Батько зміг з цим примиритися десь за місяць опісля. Побратими теж цілком нормально мене прийняли. Була лише невеличка частка тих, хто погидував мною. Переважно це були різні покидьки та алкаші, які зникли з мого життя. Я був першим відкритим геєм в армії, що стала на захист країни.

Сьогодні ви служите у медичному пункті 72 ОМБР імені Чорних запорожців. У вашому підрозділі нормально сприйняли вашу сексуальну орієнтацію? Ви – єдиний гей у підрозділі, чи є ще хтось?

Вже більше місяця не на службі. Дали відстрочку для догляду за батьком. У підрозділі, в якому донедавна служив, прийняли цілком собі нормально. Під час оборони Київської області я не робив зізнання їм. Сержант побачив веселкову наліпку на моєму телефоні. Прямо запитав, чи я гей. Відповів йому ствердно, мовляв, так. Кажу йому: тебе це ї*е? А він мені у відповідь: ну, це ж неправильно. Ти ж там в ж*пу… Парирував його випад запитанням про анальний секс із дівчиною. Чи практикує він таке. Мені у відповідь сказали так. Взяв людину на понт. Та й кажу на завершення: то чого ж ти тоді до мене причепився?

Більше до мене ніхто із запитаннями відтоді не підходив. Розмова була привселюдна. Довкола багаття сиділи інші. Не мав жодних проблем.

Підрозділ, у якому ще не так давно служив Пилипенко, сприйняв його природу нормально

Інші геї, окрім вас у підрозділі є?

З одним мав навіть такі короткочасні стосунки. Трохи згодом з’ясував, що він бере гроші в борг часто і не віддає. Тому розірвав взаємини. Ще був один бісексуал. Стосунки з ним так само довго не тривали. Боявся відкритості, боявся сприймати себе справжнього.

Назвав тих, про кого точно знаю. Були й такі, що від усіх все приховували. На війні ж розумієте, як воно є. Ти постійно у дії. Перебуваєш у маленькій бульбашці свого взводу або роти.

Росіяни можуть втертися у довіру до нашого хлопця, видурити інтимні відео

Не всі ж хлопці заявляють про свою орієнтацію у війську. Як ви вважаєте, камінг-аут для тих, хто в ЗСУ, – це більше про користь, чи шкоду? Якщо шкоду, то яку саме?

Насправді, це показник ефективності підрозділу. Якщо хлопці не соромляться говорити про свою орієнтацію, про те, що вони живуть зі своїм хлопцем, заручені і таке інше, це означає, що дуже високий рівень довіри та поваги у підрозділі.

Гомофобна атмосфера у підрозділі підвищує ризики аутингу. І це може бути використано для шантажу росіянами. Аутинг – це коли твою орієнтацію розкриває хтось інший проти твоєї волі.

Тобто, вороги можуть представитися нашому хлопцю українцями такими самими. Втертися в довіру до нього, видурити скріни листування, інтимні фото\відео. А потім казати: чувак, якщо ти не підеш на співпрацю, то ми зіллємо твоєму божевільному колективу гомофобному оці всі матеріали.

Ви знаєте про такі випадки?

Такі не знаю, але мені відомо про випадки шантажу з боку своїх же. Наприклад, був епізод з військовим матросом Владиславом Матвєєвим ще до вторгнення. Історія була така: Матвєєв позичив свій телефон одному зі строковиків, щоби той подзвонив мамі. Замість дзвінка той строковик зі своїм товаришем полізли у приватні файли Владислава. Там знайшли листування і фото. Таким чином виявили, що він гей. Далі вже був шантаж. Казали «накривати поляну», платити гроші, бо зараз всім все розкажемо. Варто віддати йому належне: він не злякався. Тут же пішов до командира і доповів тому про шантаж.

Принижений за свою сексуальну орієнтацію Владислав Матвєєв так і не зміг добитися правосуддя для своїх кривдників

14 листопада 2021 року у Запоріжжі військовий Владислав Матвєєв двічі позичав свій особистий телефон товаришам по службі. Недобросовісні позичальники скористалися пристроєм, щоби супроти бажання військового розкрити його справжню сексуальну орієнтацію. Постраждалий написав рапорт, в якому вказав імена винуватців. У розмові з комбатом виклав усе, як є, на що почув слова про неприйнятність гомосексуальності в армії. Пізніше хлопця перевели на службу із Запоріжжя до Одеси. Там з ним працювали військові психологи. Що і допомогло подолати стрес. Шантажистів так і не було покарано. Хлопця ж узагалі відсторонили від служби.

Те саме можуть робити у час військових дій кацапи. Ми якраз і боремося за те, щоби армія ставала більш інклюзивною для уникнення подібних поганих випадків. У цьому процесі стикалися з випадками розголошення військовими психологами інформації про сексуальні вподобання солдатів з числа ЛГБТ.

Як же вони можуть піти проти власних професійних приписів? 

А отак. У нас був випадок із трансгендерною військовою, у якої ВІЛ. З 10 гірсько-штурмової бригади. Психолог просто взяла і розголосила всю інформацію про діагноз.

Ви спілкуєтеся з геями з інших підрозділів? Яке до них ставлення у командирів чи братів по зброї?

Є різні історії. Наприклад, часто я чую такі випадки, коли молоді люди сприймають у підрозділі  гомосексуала А от офіцери з іще радянської школи – ні. У моїй 72 бригаді серед звичайних воїнів були люди різного віку. З усіма нормально спілкувався.

Учасникам нашого руху ЛГБТ-військових ми радимо одразу не відкриватися, а спершу впевнитися в адекватності довколишніх людей. Потім проявити себе ефективним бійцем, здружитися з колективом, тримати теплий контакт. І тільки тоді можна робити камінг-аут.

Нагородивши вас уже скасованою відзнакою від церкви, духівники таки дійсно не згадували і словом про толерантність до ваших сексуальних уподобань. Чому ви вирішили, що нагорода за службу означає автоматичне примирення з «гріховними уподобаннями»? Після скандалу на вас виходили представники патріарха Філарета? Ви самі з ними не намагалися контактувати? Адже вони заявляють, що відкликали нагороду саме через брехню, а не через вашу орієнтацію.

Взагалі-то мені було байдуже до цієї церковної нагороди від Філарета. Але вже побачивши фото нагороди і почувши, що нагородили, вирішив написати пост-подяку. Сказати, що я такий атеїст і ЛГБТ-активіст, але спасибі. Сприйняв це, як жест примирення. Не носив би цю нагороду на кітелі, бо приймаю відзнаки лише від побратимів та командирів. Та все ж було приємно. Філарет же раніше казав, що геї розносять коронавірус. Зрозумів так, що ця нагорода є зміною ставлення церкви до геїв.

Звичайно, я 50 на 50 вірив у те, що Філарет взагалі знав, кого він нагороджує. Ситуація показала, що лідер УПЦ КП – негідна людина

А як би ви вчинили на його, Філарета, місці? Ви ж розумієте, що церква – дуже консервативна структура, а 95-річний патріарх навряд чи змінюватиме свої погляди?

Написав би так: друже, наша церква і я не змінили свого ставлення, але цю медаль за жертовність залиш собі. Ким би ти не був, але нагорода заслужена.

Натомість нагороду відкликали. Вчинили, як піда*аси.

З вами пробували контактувати представники УПЦ КП, чи сам ієрарх? Може, ви самі з ними намагалися зв’язатися?

Ніхто на мене виходити навіть не намагався.

«Священники і є тими, хто закликає до насилля»

Як гадаєте, можливий сценарій, коли українські церкви – ПЦУ, УПЦ КП сприйматимуть військових-геїв?

Під лежачий камінь вода не тече. Треба робити зміни. І буде так само, як у Штатах та Європі. Там є церкви, які вивішують веселкові прапори, вінчають гей-пари. І їм абсолютно ок з цим жити.

Віктор Пилипенко вважає, що Філарет та Епіфаній непрямо підживлюють ненависть до ЛГБТ

Чи бачите ви різницю між 45-річним Епіфанієм і 95-річним Філаретом? Епіфаній, наприклад, на тему ЛГБТ казав таке: «Якщо ми почитаємо Біблію, Новий Завіт, то там категорично це заборонено. Ми вважаємо, що це гріх. Ми не відкидаємо людей, ми закликаємо до виправлення гріховного життя»… 

Мені байдуже, що там сказано в Новому Заповіті  По-перше, я атеїст, а по-друге, живу у світській республіці Україна, де є плюралізм думок. Закликаю всіх носіїв певних вірувань не лізти в чуже життя з пропагуванням віросповідання чи насилля. Особливо не робити заяв на зразок тієї про геїв і коронавірус. Пересічні люди можуть сприйняти це як заклик до насилля і робити погроми геїв на вулицях.

Такі приклади вже є. Той же «Правий Сектор». Конкретно його молодіжне відгалуження «Тилова Молодь». Назву ще націоналістичну організацію С14. Вони ж навіть не нападають на дорослих. На дітей і слабших лесбійок переважно. І з криками: «Ти пі**р!».

Священники і є тими, хто закликає до насилля.

Почекайте, але ж у заяві, наприклад, Епіфанія немає закликів іти бити, стріляти і так далі геїв. Просто людина каже, що це суперечить вченню церкви. І відповідно, є неприйнятним. 

А це є опосередкована ексклюзія окремих громадян. Уявіть собі, що Епіфаній чи Філарет процитує Біблію щодо жінок, що народили до шлюбу. Біблія це жорстко засуджує. Так само, як і дошлюбний секс, або гріх онанізму.

Тільки уявіть, що ці всі церковні бонзи почнуть говорити, наскільки такі люди не заслуговують місця в раю. Так, це не заклики до насилля. Але прихожани, послухавши це, підуть та спалять хату сусіду-гею. Що подумає мати трьох дітей без особливої освіти, коли їй скажуть, мовляв, твій сусід-гей накличе на твоїх діточок чуму? Що ви зробите, будучи бідною жінкою? Підете на емоціях палити помешкання разом з його господарем-геєм.

Клірики повинні перестати підігрівати ненависть у суспільстві. Натомість їм варто замислитися, чи вони адепти мирної філософії християнства насправді. Я й сам колись був прихожанином церкви. Прийшов до атеїзму тепер, бо дуже довгий час вивчав Старий та Новий Заповіти. Займався самозасудженням себе через орієнтацію. На основі того, що дізнавався з цих релігійних текстів.

Що вам у церкві не сподобалося?

Найкращі роки життя мною ж були зіпсовані захопленням християнством. Яке постійно вказувало на мою неправильність. Намагався боротися сам із собою. І зі своєю природою, своїм коханням.

Коли це було?

У юності. Я закохався у хлопця, у нас був перший сексуальний досвід. І після того я себе через християнські православні погляди засуджував. Мені здавалося, що я спокусився на щось дуже неправильне. Пішов сповідатися згодом. Священник сказав, що мені треба почитати молитви. Як бачите, чари-бари нічим не допомогли. Скільки б я їх не читав.

Клірики повинні перестати підігрівати ненависть у суспільстві

Вважаєте, що різниці між прогресивним Епіфанієм і консервативним Філаретом немає і вони обоє безнадійно застарілі у світогляді?

Вважаю, що так. Застарілі і якісь неживі. Здається, що відколовшись від Московського патріархату Філарет з собою взяв найгіршу традицію оцієї ненависті. Замість бути зразковим православним проводирем. Не слід їм лізти комусь у труси й щось забороняти. Не здивуюся, якщо вся молодь остаточно повтікає з їхніх церков. Врешті вони всі просто маргіналізуються і зникнуть.

Гомосексуальність, за визнанням численних представників різних церков, поширена серед духовенства. Як корелюється з цим фактом ось така критика ЛГБТ з боку ієрархів? Маєте пояснення?

У мене у самого був секс зі священником. Про його сан я дізнався, коли ми вже в гей-сауні перевдягалися після всього. Було цікаво. Знаю багатьох геїв серед священників. Але вони ніколи не відкриються і не підуть у мирське життя геть від церкви. При чому, це кажуть мені як молоді духівники, так і літні. Таке приховане життя – це мука для них, на мою думку.

Вам відомі випадки, коли у церквах відмовлялися відспівувати військових-геїв?

Ні, про таке мені нічого не відомо.

Враховуючи, що безумовно позитивно ставляться до геїв та лесбійок, за останніми даними, всього 27% громадян, скільки часу, на вашу думку треба, щоб ми «підросли» до 70-90%?

Мені відомі інші дані. Згідно з цим опитуванням, правову рівність ЛГБТ з іншими загалом підтримали 72%. Цивільні партнерства для одностатевих пар – 59%.

Нам би спочатку самим до себе зберегти довіру хоч на рівні 80%. У цілому українське суспільство за час вторгнення помітно помудрішало. Своєю чергою це вплинуло і на поліпшення ставлення до ЛГБТ. Не кожна країна на заході може похвалитися тим рівнем сприйняття людей з іншими сексуальними схильностями.

Народна депутатка від партії «Голос» Інна Совсун виступає за зрівняння у деяких правах гетеросексуалів та ЛГБТ

Минулого року нардепка Інна Совсун зареєструвала законопроєкт про цивільні партнерства. Він так і застряг десь у коридорах у процесі узгодження. Ви відслідковуєте цю тему. І чи потрібен цей закон для вас?

Інна Совсун – наша богиня. Закон майже досконалий. Хотілося б окремих змін до основоположного закону держави, який би дозволив гей-шлюби. Але під час війни ми не маємо право міняти Конституцію. Чого не розумію, так це, чому з таким рівнем суспільної підтримки ЛГБТ Верховна Рада досі не голосує цей закон.

Ми помираємо на війні. І при цьому ніяк не захищені державою

Совсун припускає, що депутати бояться реакції своїх старших виборців. Або ж поганих коментарів у соцмережах. 

Статистика рівня підтримки ЛГБТ спільноти серед цивільного населення співставні з результатами парламентських виборів-2019 для депутатів зі «Слуги Народу» («Слуга народу» отримала більшість мандатів (254 з 450) і права монокоаліції – «Главком).

В основному, це молодь. Моя така особиста, неекспертна думка. Завжди будуть люди, які чимось невдоволені у коментарях. Мільйони ЛГБТ-людей страждають. Ми помираємо на війні. І при цьому ніяк не захищені державою. Жодним законом.

У вас є партнер? Чого вам обом бракує для відчуття захищеності в Україні?

Зараз я зустрічаюсь з людиною. Бракує безпеки в повсякденному житті. Найбільше боюсь за свого партнера навіть, а не за себе. Я то відіб’юсь при нападі. За нього трохи страшно. Якщо у подальшому наші стосунки розвиватимуться далі – хотів би повноцінно одружитися. Ще ми потребуємо ухвалення закону №5488. Про внесення змін до Кодексу України про адмінправопорушення та Кримінального Кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації. Він посилює відповідальність за злочини на ґрунті нетерпимості. Проголосувати б його разом із законом про цивільні партнерства та й усе.

Член вашої організації, яка об’єднує ЛГБТ-військових, Павло Лагойда казав, що для нього та його партнера важливою є можливість всиновлення дітей одностатевими парами. А як ви ставитеся до цього? Вам так само це принципово важливо?

Було б добре, якби така норма була внесена в закон, так.

Дізнавшись, що вашу нагороду відкликали, військові та волонтери почали один за одним відмовлятися від нагород, які їм вручали духівники. Скільки людей вже зробило цей жест солідарності з вами? Вважаєте, що такий вияв протесту щось змінить?

Це дуже важливо. У Європі ренесансні міста формувалися довкола диспутів. Ми почали такий же диспут у соцмережах. І у результаті дійдемо колись до спільного знаменника. Маємо нагоду проговорити багато моментів людям, які не знали суті ситуації.

Дуже поважаю вчинки осіб, які відмовляються від нагород. Подобається, як реагують на це. Така полеміка діє на користь прогресивної, сучасної, толерантної України.

Джерело

Сподобалось? Знайди хвилинку, щоб підтримати нас на Patreon!
Become a patron at Patreon!
Поділись публікацією