Від листів депутатам до вуличних акцій: як ХЖО «Сфера» захищає права жінок і ЛГБТК+ людей
Адвокація часто звучить як щось складне й віддалене від повсякденного життя — законопроєкти, офіційні зустрічі, юридичні висновки. Насправді ж вона починається з набагато простіших речей: пояснити проблему зрозумілою мовою, підтримати людей, які стикаються з дискримінацією, зібрати підписи, написати депутатам або вийти на мирну акцію.
Саме так працює Харківська жіноча організація «Сфера», яка займається захистом прав жінок і ЛГБТК+ людей. Останні місяці значна частина її роботи була зосереджена навколо проєкту нового Цивільного кодексу України — документа, який правозахисники критикують через низку потенційно дискримінаційних положень.
Про свою адвокаційну діяльність організація розповіла у публікації, створеній за підтримки EuroCentralAsian Lesbian* Community та Європейського Союзу.
Чому новий Цивільний кодекс викликав занепокоєння
У «Сфері» вважають, що запропонований проєкт може віддалити Україну від європейських стандартів у сфері прав людини та послабити захист ЛГБТК+ спільноти.
Одна з ключових претензій стосується визначення шлюбу винятково як союзу жінки й чоловіка. На думку організації, таке формулювання може не лише заблокувати перспективу шлюбної рівності, а й ускладнити запровадження цивільних партнерств.
Це особливо важливо для одностатевих пар, які досі не мають в Україні повноцінного механізму юридичного визнання стосунків. Йдеться про спадкування, спільне майно, медичні рішення, соціальні гарантії та право представляти інтереси близької людини.
Правозахисниці також застерігають, що новий кодекс може звузити навіть ті можливості, які сьогодні іноді дає судова практика — наприклад, встановлення факту проживання однією сім’єю.
«Доброзвичайність» як небезпечна оціночна категорія
Окреме занепокоєння викликає поняття «доброзвичайності». У «Сфері» наголошують: нечіткі моральні категорії в законі можуть відкрити шлях до суб’єктивного оцінювання приватного життя.
Те, що одна людина або суддя вважає «правильною поведінкою», інша може сприймати зовсім інакше. У такій ситуації особливо вразливими стають ті, чиї сім’ї, стосунки або спосіб життя не відповідають консервативним уявленням більшості.
Право не повинно визначати, яка сім’я є «достатньо правильною». Його завдання — однаково захищати людей, а не розподіляти їх за ступенем відповідності чиїмось моральним переконанням.
Листи, зустрічі та протести
Робота проти дискримінаційних положень не обмежилася заявами в соцмережах.
ХЖО «Сфера» залучала спільноту до написання листів народним депутатам і депутаткам, поширювала інформацію про ризики законопроєкту та допомагала перетворювати складну юридичну дискусію на зрозумілу суспільну тему.
Організація співпрацювала з іншими ініціативами під час акцій протесту в Харкові та долучилася до публічної акції у Вінниці.
Паралельно команда готувала серію роз’яснювальних матеріалів про новий Цивільний кодекс і брала участь у зустрічах із представниками державної влади, Офісом уповноваженого Верховної Ради з прав людини, народними депутатами та спікером парламенту Русланом Стефанчуком.
Це і є адвокація на практиці: одночасно працювати зі спільнотою, суспільством і тими, хто ухвалює рішення.
Не лише Цивільний кодекс
Боротьба навколо нового кодексу — лише один із напрямів діяльності «Сфери».
Організація збирає підписи за внесення змін до Статуту Харкова, реагує на сексистську рекламу, проводить просвітницькі заходи й підтримує активісток та волонтерок.
Усі ці теми на перший погляд можуть здаватися різними. Проте їх об’єднує спільна мета — зробити так, щоб жінки та ЛГБТК+ люди були не об’єктами чужих рішень, а повноправними учасниками суспільного життя.
Наприклад, боротьба із сексистською рекламою стосується не лише окремих образливих плакатів. Вона змінює уявлення про те, як жінок можна зображати в публічному просторі та чи допустимо перетворювати їхні тіла на інструмент продажу.
Так само робота над місцевими документами важлива не менше за національні закони. Саме на рівні міста люди щодня користуються послугами, звертаються до установ і стикаються з проявами дискримінації.
Чому голос громадських організацій має значення
Громадські організації не голосують у парламенті й не підписують закони. Але вони можуть зробити проблему видимою, об’єднати людей, підготувати аргументи та змусити владу почути тих, кого раніше ігнорували.
У «Сфері» відзначають, що позицію ЛГБТК+ і феміністичних організацій дедалі складніше не помічати. Їх запрошують до робочих груп, консультацій і публічних обговорень.
Це не сталося після одного гучного протесту чи вдалого допису. Такий вплив формується роками — через моніторинг, юридичну роботу, комунікацію, підтримку спільноти та постійну присутність у суспільній дискусії.
Зміни починаються з тих, хто не мовчить
Адвокаційна робота рідко дає миттєвий результат. Законопроєкт можуть не відкликати після першої акції, а дискримінаційна реклама не зникає назавжди після однієї скарги.
Однак кожен лист, публічне пояснення, зустріч чи протест змінює межі можливого. Те, що ще кілька років тому обговорювали лише всередині активістських середовищ, сьогодні стає частиною загальнонаціональної дискусії.
Саме так і відбуваються сталі зміни — не через один символічний жест, а завдяки людям, які продовжують говорити, об’єднуватися та відстоювати рівність, навіть коли процес рухається повільно.
