Становище ЛГБТК в Україні у січні–вересні 2025 року: ключові тенденції та виклики
Попри відсутність нових законів на захист ЛГБТК у 2025 році, тема рівності залишається частиною євроінтеграційних реформ. Україна зобов’язалася виконати низку важливих кроків, прописаних у Дорожній карті вступу до ЄС. Водночас реальний прогрес гальмується через позицію українського парламенту та вплив великих християнських церков, які традиційно виступають проти ЛГБТК-рівності.
Ситуація лишається складною, але водночас помітна активність урядових структур, правозахисників і громадянського суспільства, а ставлення українців поступово поліпшується.
Про це Правозахисний ЛГБТ Центр “Наш світ”.
Законодавство: застій у Раді, але рух у напрямку ЄС триває
У Верховній Раді з початку 2025 року не ухвалено жодного прогресивного закону про ЛГБТК. Законопроєкти про цивільне партнерство, посилення відповідальності за злочини ненависті, оновлення антидискримінаційних норм — досі не розглянуті.
Втім, наявні зрушення:
-
міститься пряме зобов’язання ухвалити закон про цивільні партнерства та оновити кримінальне й антидискримінаційне законодавство — у рамках Дорожньої карти реформ;
-
зареєстровано новий законопроєкт №13597 щодо злочинів ненависті; його підтримали 32 депутати — найбільша проєврова група за весь час;
-
Верховна Рада відхилила гомофобний законопроєкт №6325, а шанси на ухвалення №6327 (про «пропаганду гомосексуалізму») є мізерними.
Важливим рішенням стало й те, що ЄСПЛ визнав порушення Україною прав учасників забороненого у 2013 році Маршу рівності. Це створює додатковий міжнародний тиск на виконання стандартів прав людини.
Державні структури: уряд — за рівність, парламент — у глухому куті
На відміну від парламенту, уряд у 2025 році демонструє більш системну роботу:
-
ухвалено Стратегію розвитку охорони здоров’я, яка окремо гарантує недискримінацію за СОГІ;
-
змінено правила етичної поведінки держслужбовців — тепер вони зобов’язані не використовувати мову ворожнечі, зокрема щодо ЛГБТК;
-
стартував моніторинг вакансій на ринку праці, щоб запобігти дискримінації ЛГБТК людей;
-
у дипломатичній сфері — чергові кроки на підтримку прав людини та відкриття простору для ветеранських ЛГБТК-ініціатив;
-
уперше на високу посаду призначено відкритого гея — Івана Вербицького, заступника міністра культури та стратегічних комунікацій.
Омбудсмен також активно реагує на мову ненависті й випадки дискримінації — включно зі скандалом, коли друкарня відмовилася друкувати прапор ЛГБТ+ військових.
Поліція: охорона заходів покращується, але проблема злочинів ненависті — критична
У 2025 році поліція загалом забезпечувала охорону прайдів і публічних ЛГБТК-заходів у Києві, Харкові, Львові та навіть Івано-Франківську, де вперше відбулася відкрита акція.
Однак розслідування злочинів ненависті практично не рухається.
Особливо резонансним був поліцейський рейд у київському клубі Dark Room — суд визнав дії поліції незаконними, а потерпілі розповіли про приниження й насильство.
ЛГБТК військові: реальні проблеми та перші кроки до системного захисту
Завдяки діяльності «Військових ЛГБТ+» та підтримці військових омбудсменок ситуація у війську не така безнадійна, як раніше, але проблем залишається чимало:
-
цькування, приниження, психологічний тиск;
-
ігнорування скарг командуванням;
-
окремі випадки фізичної агресії.
Позитивно, що:
-
створено Офіс військового омбудсмена з окремим підрозділом з питань гендерної рівності;
-
окремих командирів уже покарано за дискримінацію ЛГБТК військових;
-
частина військових респондентів зазначає, що отримує підтримку від побратимів та командирів.
Суспільство: підтримка рівності стабільно зростає
За даними КМІС, українці дедалі позитивніше ставляться до ідеї захисту прав ЛГБТК-людей.
Попри гомофобні заяви окремих політиків та представників місцевої влади, суспільна реакція на такі заяви стає дедалі слабшою, а увага — мінімальною. Це свідчить про поступову нормалізацію теми в публічному просторі.
Показовим є й розвиток «проєврової групи» у Верховній Раді — навіть кілька раніше гомофобних депутатів змінили свою позицію на користь рівності.
Висновок
2025 рік показує суперечливу, але загалом позитивну динаміку:
-
парламент гальмує зміни, але уряд та правозахисники рухаються вперед;
-
поліція краще охороняє публічні заходи, але розслідування злочинів ненависті лишається проблемою;
-
ЛГБТК військові отримують більше уваги та захисту;
-
ставлення суспільства стабільно покращується.
Попереду — ключові рішення щодо цивільних партнерств та посилення антидискримінаційного законодавства. І хоча процес повільний, 2025 рік демонструє, що поступ у напрямку європейських стандартів можливий і триває.
