Разом майже 22 роки: благодійники Джейсон Коннер і Джеффрі Ньюман померли з різницею у кілька днів
Джейсон Коннер і Джеффрі Ньюман багато років допомагали людям, які опинилися без житла, — збирали для них рюкзаки з найнеобхіднішим, особисто виходили на вулиці Нью-Йорка та поступово перетворили невелику ініціативу на справжню волонтерську мережу.
Наприкінці червня та на початку липня партнери померли з різницею лише у кілька днів. Коннеру було 48 років, Ньюману — 58.
Як повідомляє The New York Times, Джейсон Коннер помер 28 червня від серцевого нападу у їхньому помешканні на Мангеттені. Джеффрі Ньюман помер 2 липня. Місце та причина його смерті публічно не уточнювалися.
7 липня пара мала відзначити 22 роки разом.
Від кількох рюкзаків до великої волонтерської мережі
Свою благодійну роботу Коннер і Ньюман розпочали у 2018 році. Спершу вони час від часу роздавали людям на вулицях рюкзаки, наповнені речами першої потреби.
Усередині були засоби гігієни, спідня білизна, канцелярське приладдя та інші дрібниці, без яких складно обійтися в повсякденному житті, але які часто залишаються недоступними для людей без постійного житла.
Згодом ініціатива виросла у благодійну організацію Backpacks For The Streets. До 2026 року разом із Коннером і Ньюманом працювали майже 40 волонтерів та волонтерок, а кількість розданих рюкзаків сягнула близько 180 тисяч.
Їхня допомога була практичною і прямою. Без зайвого пафосу, зате з розумінням того, що навіть набір базових речей може повернути людині відчуття гідності та полегшити щоденне виживання.
Історія кохання, у яку спочатку мало хто вірив
Коннер і Ньюман познайомилися понад два десятиліття тому. У дописі до двадцятої річниці стосунків, опублікованому в Instagram у 2024 році, Ньюман згадував їхнє перше побачення з теплом і самоіронією.
Він писав, що тоді Коннер був «дивакуватим, кумедним і неймовірно милим хлопцем», який не мав житла і намагався знайти себе. Сам Ньюман у той період також переживав складний етап у житті.
На перший погляд, вони здавалися людьми, яким навряд чи судилося побудувати тривалі стосунки. Навколишні не вірили, що роман протримається довго. Проте саме ця випадкова зустріч стала початком спільного життя, яке тривало майже 22 роки.
«Я не уявляю свого життя без мого прекрасного Джейсона і не хотів би проходити ці американські гірки з кимось іншим», — писав Ньюман.
Він додавав, що поруч із партнером став кращою людиною — завдяки любові, підтримці й готовності приймати одне одного з усіма недоліками.
Особистий досвід, перетворений на підтримку інших
Те, що Коннер свого часу сам пережив бездомність, надавало їхній роботі особливого змісту. Він знав, що за словом «бездомний» стоїть не абстрактна соціальна проблема, а конкретна людина зі своєю історією, страхами та потребами.
Саме тому діяльність Backpacks For The Streets не зводилася до механічної роздачі речей. Вона була побудована на повазі до людей, яких суспільство часто не помічає або зводить до стереотипів.
Ньюман, окрім допомоги людям без житла, також виступав на захист людей, які живуть із ВІЛ. Для нього це була ще одна сфера, де підтримка, достовірна інформація та боротьба зі стигмою можуть безпосередньо змінювати життя.
Спадщина, що вимірюється не лише цифрами
Сто вісімдесят тисяч рюкзаків — вражаюча цифра. Однак справжній масштаб їхньої роботи складно виміряти статистикою.
За кожним набором стояла людина, яка отримала чисту білизну, зубну щітку, блокнот або просто знак того, що вона не є невидимою. Для когось це була невелика допомога на один день. Для когось — нагадування, що до нього все ще можуть ставитися з турботою.
Коннер і Ньюман побудували не лише благодійну організацію. Вони створили спільну справу, у якій особистий досвід, любов і громадянська відповідальність злилися в одне ціле.
Їхня смерть з різницею у кілька днів стала болючою втратою для близьких, волонтерської команди та людей, яким вони допомагали. Та справа, яку вони почали вдвох із кількох рюкзаків, залишила після них значно більше — мережу солідарності та приклад того, як турбота може перерости у системну допомогу.
