У німецькому кіно стало рекордно багато квір-історій, але телебачення досі ховає їх поза праймтаймом
У 2025 році в Німеччині вийшло рекордно багато фільмів із квір-персонажами. Видимість ЛГБТК+ людей у кіно, на стримінгових платформах і в телевізійному ефірі зростає, однак нове дослідження показує: німецьке телебачення все ще суттєво відстає, особливо коли йдеться про показ таких історій у найпопулярніший вечірній час.
Про це йдеться у свіжому звіті LGBTVscan 2025, який оприлюднила медіаплатформа QUEERmdb. Дослідники проаналізували кінотеатральні релізи, телевізійні покази, DVD- та Blu-ray-видання, а також контент на Netflix і Amazon Prime. Загальний висновок позитивний: частка продукцій із важливими для сюжету ЛГБТК+ персонажами зросла в усіх сегментах.
Найпомітніше збільшення зафіксували на лінійному телебаченні. Там кількість фільмів і документальних стрічок із релевантними квір-персонажами зросла майже на 34% порівняно з попереднім роком. Так звана «квір-фільмова квота» на ТБ піднялася з 4,9% до 6,5%.
Та попри це телебачення все ще помітно поступається іншим форматам. Для порівняння: у кіно частка таких релізів становила 13,6%, на Netflix — 11,2%, на Amazon Prime — 11%, а серед DVD- та Blu-ray-релізів — 9,4%.
Особливо активними у показі квір-контенту виявилися суспільні мовники. Серед них помітне зростання продемонстрували HR Fernsehen, ZDFneo та ZDF. Натомість SWR і BR, навпаки, скоротили кількість таких показів.
У приватному секторі найбільший ривок зробив Sat.1, який випередив sixx і став приватним каналом із найбільшою кількістю квір-інклюзивних фільмів. Значно розширив відповідний контент і Super RTL.
Якщо ж говорити не просто про наявність ЛГБТК+ персонажів, а про фільми, де квір-досвід є центральною темою, то таких показів було значно менше. У 2025 році дослідники нарахували 119 художніх і документальних стрічок із ЛГБТК+ головною тематикою — це лише 0,8% усіх телевізійних показів. Лідерами тут стали суспільні мовники, зокрема arte, RBB і 3sat. Деякі приватні канали не показали жодного такого фільму.
Водночас частина статистики сформована не новими прем’єрами, а повторами. Наприклад, Super RTL тричі повторив лесбійську різдвяну романтичну комедію «Verliebt unterm Weihnachtsbaum». Загалом близько трьох чвертей усіх квір-показів на телебаченні були архівними. Лише 29 фільмів вийшли в ефір уперше — майже всі на суспільних каналах, у межах літніх квір-циклів або на arte.
Саме arte отримав від редакції QUEERmdb неформальний статус «найквірнішого» телеканалу, зокрема тому, що саме там відбулися єдині прем’єри квір-фільмів у праймтаймі.
І тут дослідження переходить від хороших новин до головної проблеми. Попри загальне зростання видимості, квір-історії на німецькому телебаченні досі рідко потрапляють у найкращий ефірний час. Лише 1,2% фільмів, показаних між 20:15 і 22:00, містили важливих ЛГБТК+ персонажів.
Автор дослідження Йоганнес Ярхов звертає увагу, що продукції з квір-головними героями часто виходять пізно ввечері або вже фактично вночі. І якщо для іноземних фільмів із субтитрами це ще можна пояснити програмною логікою мовників, то з німецькомовними чи якісно дубльованими прем’єрами ситуація виглядає інакше.
У звіті як приклади згадуються фільми Femme, Baldiga, Der Wunsch, Las Vegas та The Whale, які у 2025 році показували вже «під час сну» — близько опівночі або після 23:30.
Фактично це означає, що квір-контент на телебаченні стає помітнішим, але все ще залишається маргіналізованим. Його показують, однак часто не тоді, коли біля екранів найбільша аудиторія. А отже, ЛГБТК+ історії ніби визнають частиною культурного простору, але не завжди готові поставити в центр ефірної сітки.
У QUEERmdb наголошують: у часи, коли трансфобія та гомофобія знову посилюються, медійна видимість має особливе значення. Телебачення досі залишається одним із наймасовіших каналів, через який люди стикаються з досвідом тих, кого можуть не знати особисто.
Дослідники нагадують, що упередження найефективніше зменшуються через контакт із групами, проти яких ці упередження спрямовані. І телебачення може створювати такий контакт у доступний спосіб — через історії, персонажів, документальні фільми та людські долі.
Саме тому питання квір-репрезентації — це не лише про цифри в ефірній сітці. Це про те, хто отримує право бути видимим у спільному культурному просторі. І хоча 2025 рік став для Німеччини рекордним за кількістю квір-історій у кіно та медіа, шлях до справді рівної присутності на екрані ще далекий від завершення.
