Європарламент підтримав заборону «конверсійної терапії»
Європейський парламент зробив чіткий сигнал: спроби «виправити» сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність не мають місця в сучасному суспільстві. Резолюцію щодо заборони так званої «конверсійної терапії» підтримали 405 євродепутатів — переконлива більшість, яка відображає зміну підходів до прав людини в Європі.
Це рішення не з’явилося на порожньому місці. Йому передувала масштабна громадянська ініціатива: понад 1,2 мільйона підписів і підтримка близько 300 організацій по всій Європі. У центрі документа — проста, але принципова теза: будь-які спроби змінити або придушити ідентичність людини є порушенням її базових прав.
Тепер слово за Європейською комісією. До 18 травня 2026 року вона має надати офіційну відповідь і, ймовірно, запропонувати законодавчий акт, який зробить заборону обов’язковою для всіх країн-членів ЄС. Ідеться не лише про захист дітей — нові правила можуть поширюватися і на дорослих, визнаючи, що насильницькі практики не мають вікових обмежень.
Сьогодні лише вісім країн ЄС мають чіткі національні обмеження щодо «конверсійної терапії». Водночас міжнародні медичні та правозахисні організації давно говорять однозначно: такі практики не мають нічого спільного з терапією. Вони можуть завдавати серйозної психологічної шкоди, посилювати травму і в окремих випадках прирівнюються до жорстокого поводження.
Саме тому ухвалену резолюцію вже називають важливим кроком до формування єдиних стандартів безпеки для ЛГБТІ+ людей у Європі. Вона не лише фіксує політичну позицію, а й відкриває шлях до реальних змін на рівні законів.
На цьому тлі українська ситуація виглядає складнішою і суперечливішою. Поки ЄС рухається до уніфікації правових підходів і посилення захисту вразливих груп, Україна лише формує нову законодавчу рамку. Нещодавнє ухвалення проєкту Цивільного кодексу в першому читанні викликало широку дискусію — зокрема через питання рівності та недискримінації.
Ці два процеси — європейський і український — ідуть паралельно, але з різною швидкістю. З одного боку, це виклик: необхідність наздоганяти стандарти, які вже стають нормою для ЄС. З іншого — можливість. Адже саме зараз Україна має шанс закласти в свої закони ті принципи, на яких будується сучасна Європа: повага до гідності, свободи і права кожної людини бути собою.
