Рішення є, змін немає: у Польщі вимагають визнання одностатевих шлюбів
У Варшаві зростає напруга довкола теми прав одностатевих пар. Після гучних передвиборчих обіцянок уряду Дональда Туска частина ЛГБТ+ спільноти відчуває розчарування — і вже виходить на вулиці з вимогою конкретних рішень.
Про це пише німецьке видання Die Tageszeitung (TAZ), звертаючи увагу на нещодавню акцію протесту біля канцелярії польського прем’єра. Її учасники вимагали від влади виконати рішення Суду Європейського Союзу, яке стосується визнання в Польщі одностатевих шлюбів, укладених в інших країнах ЄС.
Це, за словами журналістки Габріеле Лессер, перша подібна демонстрація проти нинішнього уряду, який ще нещодавно позиціонував себе як проєвропейський і відкритий до реформ. Під час виборчої кампанії 2023 року Дональд Туск обіцяв повернути права, обмежені попередньою владою, а також забезпечити рівне ставлення до сексуальних меншин. У публічному просторі тоді звучали ідеї як мінімум про запровадження партнерств, а подекуди — і про «шлюб для всіх».
Сьогодні ж частина активістів ставить під сумнів ці наміри. Вони прямо запитують: чому уряд не поспішає імплементувати рішення європейського суду? Тим більше, що саме такі кроки логічно вписуються у проєвропейський курс, який декларує влада.
Ситуацію ускладнює і політичний баланс усередині коаліції. Ліві сили наполягали на більш рішучих змінах, тоді як консервативні партнери, зокрема Польська селянська партія, виступають проти. Сам Туск після рішення Суду ЄС відреагував досить різко, заявивши, що ніхто не має нав’язувати Польщі подібні рішення. За даними TAZ, така риторика мала на меті заспокоїти внутрішню політичну напругу.
Водночас суспільні настрої виглядають інакше. За результатами соціологічних досліджень, більшість поляків підтримують правове врегулювання одностатевих партнерств. Майже 60% виступають за відповідні зміни, а понад половина — навіть за можливість укладення цивільних шлюбів.
Попри це, на практиці процес рухається повільно. Формально судові рішення вже є, зокрема й національних інстанцій, які визнають обов’язок держави реєструвати такі шлюби. Але виникають навіть технічні бар’єри — наприклад, електронні форми, де передбачено лише графи «чоловік» і «жінка». Здавалося б, це питання легко вирішується на рівні міністерства, однак зміни досі не внесені.
Замість системного підходу влада пропонує точкові рішення. Зокрема, розглядається варіант, за якого кожна пара має окремо звертатися до суду, щоб домогтися визнання своїх прав. Фактично це означає довгий і складний шлях для кожної конкретної історії — без гарантії однакового результату для всіх.
Додатковою невизначеністю залишається позиція президента, від якого залежить підписання відповідних законів. І навіть більш компромісні ініціативи можуть не пройти цей етап.
У підсумку Польща опиняється у знайомій для багатьох європейських країн ситуації: суспільство поступово змінюється, суди дають сигнали до реформ, але політична воля відстає. І саме це розходження між очікуваннями та реальністю сьогодні виводить людей на протести.
