Трамп і путін агітують за гомофобного Віктора Орбана
Альянс між москвою та Вашингтоном, за повідомленнями, намагається підтримати уряд Віктора Орбана — політика, якого часто критикують за антиЛГБТ та антиєвропейську риторику. Уже 16 років Орбан очолює Угорщину, однак нині його позиції похитнулися: за соціологічними опитуваннями, його партія Fidesz може втратити значну підтримку і навіть програти вибори.
Причинами падіння рейтингу називають економічні труднощі, зокрема високу інфляцію, а також звинувачення у кумівстві. Водночас опозиція висунула сильного кандидата — Петера Мадяра, якого підтримують навіть частина колишніх виборців Fidesz.
У відповідь Орбан робить ставку на мобілізацію консервативного електорату через тему ЛГБТІ-прав. У його риториці квір-людей зображують як «загрозу для дітей». Зокрема, у 2025 році в Угорщині було заборонено проведення прайдів, а ще у 2021 році ухвалено закон про так звану «гей-пропаганду» за російським зразком.
Підтримку Орбану висловлюють і за межами країни. Зокрема, Дональд Трамп заявив, що повністю підтримує угорського прем’єра і сподівається на його переконливу перемогу. Політик назвав Орбана «сильним лідером». Також до Будапешта з візитом прибув віцепрезидент США Джей Ді Венс, що розглядається як сигнал підтримки уряду.
Зі свого боку, Росія також активно сприяє іміджу Орбана — зокрема через державні медіа, які подають Угорщину як країну, що «захищає традиційні цінності» від Брюсселя.
Паралельно з цим з’являються повідомлення про співпрацю між Будапештом і Москвою. За даними журналістів, угорський міністр закордонних справ інформував російську сторону про закриті засідання ЄС. Спочатку ці звинувачення називали фейком, однак згодом з’явилися аудіозаписи, які поставили це під сумнів.
Після цього в Угорщині відкрили справу проти журналіста, який оприлюднив інформацію. Його звинувачують у шпигунстві — сам журналіст назвав це «тактикою з підручника Путіна».
Відносини між Угорщиною та Європейським Союзом залишаються напруженими вже кілька років. Європейська комісія під керівництвом Урсули фон дер Ляєн подала позов проти Угорщини через закон про «гей-пропаганду». Крім того, ЄС неодноразово заморожував фінансування для країни.
У відповідь Орбан блокував рішення ЄС, зокрема щодо фінансової допомоги Україні.
Опозиційний кандидат Петер Мадяр займає стриману позицію щодо ЛГБТІ-тем. Після заборони прайдів він не висловив прямої підтримки, лише наголосивши на важливості свободи зібрань. Він також зазначив, що країна має важливіші проблеми.
Правозахисні організації сподіваються, що Угорщина може повторити шлях Польщі, де після зміни влади у 2023 році почалися поступові зміни у сфері прав людини, зокрема обговорення запровадження цивільних партнерств.
Вибори в Угорщині можуть стати переломним моментом не лише для внутрішньої політики країни, а й для ширшого європейського контексту — особливо у питаннях демократії, прав людини та становища ЛГБТІ-спільноти.
