Проєкт нового Цивільного кодексу може звузити сімейні права та суперечити євроінтеграційним зобов’язанням України
У Верховній Раді зареєстровано проєкт нового Цивільного кодексу України (Кодексу права приватного) №14394 від 22 січня 2026 року. Документ пропонує комплексне оновлення приватного права та передбачає скасування чинного Сімейного кодексу з перенесенням усіх норм сімейного права до Цивільного кодексу. Водночас низка положень проєкту викликала серйозну критику з боку правозахисної спільноти через можливе звуження вже наявних сімейних прав і невідповідність євроінтеграційному курсу України.
Про це у срцмережах Святослав Шеремет.
Йдеться не про ухвалений закон, а про законопроєкт, однак його реєстрація великою групою народних депутатів і депутаток та потенційна можливість швидкого розгляду в парламенті роблять дискусію навколо документа особливо актуальною.
Скасування Сімейного кодексу та нове визначення сім’ї
Проєкт №14394 передбачає повне скасування Сімейного кодексу як окремого законодавчого акта. Натомість сімейні відносини пропонується регулювати виключно в межах нового Цивільного кодексу.
Згідно зі статтею 1472 проєкту, сім’я визначається як природний та основний осередок суспільства, а її членами визнаються подружжя, батьки й діти, усиновлювачі та усиновлені, а також інші родичі за походженням, які спільно проживають і пов’язані спільним побутом та взаємними правами й обов’язками. Водночас із цього переліку виключені партнери чи партнерки однієї документальної статі, навіть якщо вони фактично проживають разом, ведуть спільне господарство та мають взаємні обов’язки.
Проєкт також прямо виключає можливість визнання фактичного сімейного союзу між двома особами однієї статі. Стаття 1474 визначає фактичний сімейний союз виключно як проживання двох осіб протилежної статі однією сім’єю без реєстрації шлюбу.
Шлюб лише як союз жінки і чоловіка
У статті 1473 проєкту зазначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у встановленому законом порядку. Право на шлюб, відповідно до статті 1478, також надається лише особам протилежної статі, які досягли шлюбного віку. Таким чином, проєкт закріплює шлюб не як індивідуальне право людини, а як спільне право двох осіб різної статі.
Окремо передбачено можливість встановлення юридичних наслідків релігійного обряду шлюбу, що фактично означає повернення до практики визнання релігійної реєстрації шлюбу, водночас без розширення прав для інших форм сімейного життя.
Наслідки для трансгендерних людей
Проєкт містить положення, які стосуються трансгендерних осіб. Зокрема, стаття 1495 визначає недійсним шлюб, зареєстрований з особою, яка змінила стать. При цьому стаття 1500 уточнює, що в такому разі шлюб визнається недійсним із дня державної реєстрації зміни статі. Це означає примусове припинення вже укладеного шлюбу незалежно від волі подружжя.
Діти та допоміжні репродуктивні технології
Проєкт нового Цивільного кодексу окремо регулює питання походження дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій. Стаття 1527 передбачає, що право на материнство і батьківство в такому разі мають лише одинока жінка або одинокий чоловік. Партнер чи партнерка такої особи, навіть за наявності фактичних сімейних відносин, не отримують жодних батьківських або материнських прав чи обов’язків щодо дитини.
Визнання шлюбів, укладених за кордоном
Проєкт пропонує визнавати дійсними в Україні шлюби, укладені за кордоном між громадянами України або за участю громадянина України, лише за умови дотримання підстав дійсності шлюбу, передбачених новим кодексом. Оскільки однією з таких підстав є союз жінки та чоловіка, одностатеві шлюби, укладені українцями за кордоном, фактично визнаватимуться недійсними. Водночас шлюб між іноземцями, укладений відповідно до права їхньої держави, пропонується визнавати без аналогічних застережень.
Суперечність євроінтеграційному курсу
Критики проєкту наголошують, що його положення ігнорують численні рекомендації Європейської комісії щодо запровадження в Україні форми правового визнання одностатевих партнерств. Документ також, за їхніми оцінками, суперечить Дорожній карті з питань верховенства права, а також переговорному треку за розділами 23 і 24 рамки вступу України до Європейського Союзу.
Окремо звертається увага на те, що проєкт звужує вже наявні права фактичних сімейних пар однієї статі, які були визнані в окремих рішеннях українських судів у контексті права на сім’ю та приватне життя.
Подальші кроки
Оскільки законопроєкт уже зареєстрований, зміни до його тексту можливі лише між першим і другим читанням або шляхом подання альтернативного проєкту. Серед можливих подальших дій називають інформування європейських інституцій про зміст запропонованих змін, очікування позиції професійних асоціацій та застосування конституційного принципу, за яким чинні права і свободи не можуть бути звужені.
Водночас уряд України продовжує виконання рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Маймулахін і Марків проти України», що передбачає запровадження правового визнання одностатевих партнерств. Цей обов’язок залишається чинним незалежно від подальшої долі проєкту нового Цивільного кодексу.
