Glamour UK відповів Джоан Роулінґ після її критики обкладинки з транс* жінками
Британський журнал Glamour UK блискуче відреагував на чергову атаку Джоан Роулінґ, яка розкритикувала його нову обкладинку з трансґендерними жінками. Видавництво у дотепний спосіб показало, що готове захищати своїх героїнь — і саме це, на думку читачів, стало справжнім проявом підтримки спільноти.
Обкладинка, присвячена транс* жінкам
Журнал Glamour UK опублікував нову обкладинку, присвячену дев’ятьом “новаторкам” — трансґендерним жінкам, які, за словами редакції, зробили “виняткові й надихаючі зміни протягом останнього року”.
Це щорічний проєкт, у межах якого видання вшановує жінок, що впливають на суспільство, культуру й медіа. Цьогорічна обкладинка, презентована 30 жовтня, стала частиною щорічної премії Glamour Women of the Year.
На фото зображені:
Мунро Бергдорф (Munroe Bergdorf), Максін Герон (Maxine Heron), Тайра (Taira), Мунья (Munya), Белл Прістлі (Bell Priestley), Дані Сент-Джеймс (Dani St. James), Севаль Омар (Ceval Omar), Мая Мегмі (Mya Mehmi) та Шон Фей (Shon Faye).
Усі вони позують у футболках із написом “Protect the Dolls” (“Захистімо ляльок”) — це фраза, яку часто використовують транс* жінки для підтвердження власної жіночності та як символ гасла “права для транс* людей = права людини”. Вислів походить із квір-бол-культури 1980-х років, що зародилася в афроамериканських і латиноамериканських ЛГБТ-спільнотах Нью-Йорка.
Реакція Джоан Роулінґ
Письменниця Джоан Роулінґ, відома своїми так званими “ґендерно-критичними” поглядами, гостро відреагувала на публікацію. Вона обурилась тим, що Glamour UK включив транс* жінок до списку “жінок року”, заявивши, що журнал нібито стверджує, ніби “транс* жінки — кращі за цисжінок”.
У публікації в соцмережі X (колишній Twitter) Роулінґ написала:
“Я виросла в часи, коли жіночі журнали переконували дівчат, що вони мають бути худішими й красивішими. А тепер ці ж видання кажуть, що чоловіки — кращі жінки, ніж самі жінки”.
Журнал ніде не робить таких тверджень — ні в самій обкладинці, ні в тексті статті. Навпаки, у матеріалі наголошується на солідарності, різноманітті та важливості підтримки в час, коли ставлення до транс* людей у Великій Британії помітно погіршилося.
Це лише другий випадок за майже 30 років, коли Glamour UK відзначив транс* жінку серед лауреаток. Показово, що у 2005 році сама Джоан Роулінґ отримувала нагороду від цього ж журналу.
Переглянути цей допис в Instagram
Передісторія конфлікту між Роулінґ і транс* спільнотою
Суперечності між Джоан Роулінґ та транс* спільнотою тривають уже кілька років. Вони почалися у 2019–2020 роках після серії її постів у Twitter, у яких письменниця публічно підтримала активістку, звільнену за трансфобні висловлювання, а згодом опублікувала есе, що піддавало сумніву права транс* жінок на юридичне визнання своєї статі.
Це викликало масштабну хвилю критики — не лише з боку ЛГБТ-спільноти, а й від акторів, які знімалися у фільмах про Гаррі Поттера. Деніел Редкліфф, Емма Вотсон і Руперт Ґрінт публічно підтримали транс* людей і дистанціювалися від позиції авторки.
Роулінґ, натомість, продовжила публічно виступати проти політик, спрямованих на розширення прав транс* людей, називаючи їх “загрозою для прав жінок”. Вона неодноразово критикувала медіа, які використовують фемінітиви для транс* жінок, і навіть влаштовувала полеміку з британським урядом, коли той планував спростити юридичну зміну статі.
Через це ім’я Роулінґ стало символом трансфобії в культурному середовищі Великої Британії, а водночас — частиною ширшого політичного конфлікту між “ґендерно-критичними” феміністками та транс* активістами.
Саме тому будь-який її коментар щодо транс* людей викликає широкий суспільний резонанс — і відповідь Glamour UK не стала винятком.
“Ми пройдемо через це лише разом”
Редакція Glamour UK не стала ігнорувати випади письменниці. У відповідь на її допис у Twitter представник журналу коротко й дотепно написав:
“Більше удачі наступного року, Джо х.”
У самій статті видання зробило акцент не на конфлікті, а на взаємній підтримці. Виконавча директорка благодійної організації Not A Phase, Дані Сент-Джеймс, зазначила:
“Ми зможемо пройти цей період лише разом, підтримуючи одна одну. Попереду — ще складніші часи, але саме сестринство дає впевненість, що ми не самі й можемо пережити це разом”.
Обкладинка Glamour UK із транс* жінками стала не лише журналістським жестом, а й політичним символом.
На тлі зростання анти-транс* риторики у британських медіа та парламентських дебатах, публікація журналу нагадала, що видимість — це форма спротиву.
Для багатьох читачок і читачів це також сигнал, що частина суспільства готова стояти на боці солідарності, попри тиск і медіаатаки.
