У Луцьку медійників трьох областей навчали протидіяти мові ворожнечі
У Луцьку відбувся дводенний тренінг для представників медіа з Волинської, Житомирської та Рівненської областей, присвячений протидії мові ворожнечі та етичним стандартам журналістики в умовах повномасштабної війни. Учасники разом із експертками Ради Європи обговорювали, як медіа можуть залишатися простором відповідальної комунікації та не ставати інструментом поширення дискримінації.
Захід проходив 19–20 травня 2025 року і зібрав журналістів, редакторів та інших медіафахівців, які щодня працюють із чутливими темами та формують суспільний порядок денний.
Під час відкриття тренінгу заступник директора департаменту контролю, аналізу, стратегічного та регіонального розвитку Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Денис Зацерковний наголосив: сьогодні інформація стала не лише засобом комунікації, а й потужним інструментом впливу.
За його словами, питання протидії мові ворожнечі, дезінформації та інформаційним маніпуляціям набувають особливого значення саме зараз, коли український інформаційний простір перебуває під постійним тиском.
До учасників також звернулася офіцерка проєкту Офісу Ради Європи в Україні Анастасія Палюх. Вона підкреслила, що медіа сьогодні впливають не лише на новинний порядок денний, а й на суспільну довіру, культуру взаємоповаги та якість громадського діалогу.
У воєнний час ця роль стає ще важливішою. Саме тому журналісти, за її словами, мають особливо уважно ставитися до професійних стандартів і уникати риторики, яка може сприяти стигматизації чи дискримінації.
Програму тренінгу проводили експертки Ради Європи Ірина Федорович та Оксана Гузь. Вони ознайомили учасників із міжнародними та українськими стандартами протидії мові ворожнечі, практикою Європейського суду з прав людини та принципами етичної журналістики.
Протягом двох днів учасники аналізували реальні приклади з українського медійного середовища, розбирали типові ризики під час висвітлення складних тем та обговорювали механізми редакційного саморегулювання.
Окрему увагу приділили так званому Рабатському пороговому тесту — міжнародному підходу, розробленому ООН. Його застосовують для того, щоб відрізняти небезпечне підбурювання до ненависті чи насильства від законного вираження думок у демократичному суспільстві.
Цей інструмент допомагає оцінювати висловлювання за кількома критеріями: контекстом, намірами автора, масштабом поширення, впливом мовця та ймовірними наслідками.
Окрім теорії, учасники отримали практичні рекомендації та інструменти для щоденної роботи — від аналізу чутливих тем до підготовки матеріалів без дискримінаційних формулювань.
Організатори наголошують: такі навчальні програми допомагають не лише підвищувати професійний рівень журналістів, а й зміцнювати стійкість українського інформаційного середовища загалом.
В умовах війни роль медіа виходить далеко за межі передачі новин. Вони залишаються простором, де формуються суспільні настрої, довіра та культура взаємної поваги. І від того, якими будуть ці повідомлення, часто залежить не лише якість дискусії, а й відчуття безпеки для різних груп людей.
Тренінг провели за підтримки проєкту Ради Європи «Підтримка реформування законодавчої бази щодо національних меншин та зміцнення стійкості національних меншин і ромів в Україні».
