Законопроєкт 13597 – оновлений наступник 5488 у боротьбі з ворожнечею і дискримінацією
4 серпня Верховна Рада України зареєструвала новий прогресивний законопроєкт №13597 – «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації». І це справді добрі новини для всіх, хто роками бореться за рівність, безпеку та права людини в Україні.
Про це у соцмережах Ольга Полякова.
Цей документ можна вважати наступником сумнозвісного, але важливого законопроєкту №5488, який довго залишався на етапі обговорень і не доходив до голосування. Тепер з’явився новий, більш чіткий, сучасний та відповідний до європейських стандартів проєкт.
Що передбачає новий законопроєкт?
1. Визначення поняття «нетерпимість»
Вперше в українському законодавстві з’являється офіційне визначення поняття «нетерпимість». Це – важлива рамка, яка дозволяє фіксувати мотиви ненависті, що стоять за злочинами.
2. Обтяжуючі обставини за мотивами нетерпимості
Злочини, вчинені з мотивів расової, релігійної, гендерної, національної або іншої дискримінації, тепер розглядатимуться судом як більш тяжкі. Це означає суворіше покарання.
3. Криміналізація публічних закликів до насильства через дискримінацію
Тепер буде чітко заборонено закликати до агресії, нападів або вбивств на ґрунті ненависті – у публічному просторі, соцмережах, на мітингах тощо.
4. Заборона мови ворожнечі в медіа
ЗМІ більше не зможуть безкарно поширювати риторику ненависті. Відповідальність за такі порушення нарешті буде чітко врегульована.
5. Захист дітей
Законопроєкт передбачає окремий захист неповнолітніх від залучення до злочинів на ґрунті ненависті – включаючи участь у вуличному насильстві, актах агресії чи пропагандистських кампаніях.
6. Справи про злочини ненависті стануть публічними
Найважливіша зміна – розслідування злочинів на ґрунті ненависті тепер не потребуватиме особистої заяви потерпілого(-ої). Поліція буде зобов’язана відкривати провадження автоматично, щойно зафіксує факт злочину або отримає інформацію.
Крок до Європи
Цей законопроєкт повністю відповідає європейським нормам та рекомендаціям Ради Європи. Його ухвалення стане ще одним важливим кроком у напрямку євроінтеграції, а також – практичним втіленням зобов’язань України щодо захисту прав людини.
Що далі?
Попереду важливий етап адвокації в парламенті. Громадські організації, зокрема Gender Stream та їхні партнери, працюватимуть над тим, щоб переконати депутатів і депутаток підтримати цей законопроєкт у сесійній залі.
«Разом ми зможемо!» – підсумовує правозахисниця Ольга Полякова, яка повідомила про новину зі Стокгольма, де триває міжнародна робота над просуванням прав людини в Україні.
Цей законопроєкт – шанс для нашої держави перейти від декларацій до дій. Це — шанс зробити країну безпечнішою для всіх, незалежно від сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, кольору шкіри, віри чи походження.
