Втеча від насильства і нова небезпека: лесбійку депортували з США туди, де її знову переслідують
21-річна Фара (ім’я змінене з міркувань безпеки) — лесбійка з Марокко — після втечі від насильства з боку родини пройшла багатотижневий шлях через кілька країн, щоб попросити притулку у США. Натомість, за її словами, адміністрація Дональда Трампа депортувала її до третьої країни — Камеруну, де гомосексуальність також криміналізована, — попри наявність у неї охоронного припису американського імміграційного судді. Зрештою Фара повернулася до Марокко й нині переховується.
В інтерв’ю The Associated Press вона розповіла, що боїться знову бути відстеженою родиною: «Важко жити й працювати зі страхом, що мене знову знайдуть… Але я нічого не можу зробити. Мені треба працювати». AP ознайомилося з її охоронним приписом, а юристи підтвердили частину її історії.
Втеча від насильства
У Марокко одностатеві стосунки караються ув’язненням до трьох років. За словами Фари, після того як родина дізналася про її стосунки з партнеркою, її били — як рідні, так і родина партнерки. Дівчат вигнали з дому; вони втекли до іншого міста, але родина, стверджує Фара, їх знайшла й намагалася вбити.
Через знайомих вони дізналися про можливість отримати візи до Бразилії, звідки планували дістатися США, де мали друзів. Із Бразилії Фара з партнеркою кілька тижнів перетинали шість країн, доки не дісталися кордону США й подали прохання про притулок. «Коли ми прибули, здалося, що все це було не дарма», — згадує вона.
Рік у затриманні та рішення судді
Пара прибула на початку 2025 року. Замість очікуваної безпеки Фару, за її словами, майже на рік помістили до центрів утримання — спершу в Аризоні, потім у Луїзіані. Вона скаржиться на холод, тонкі ковдри й неналежну медичну допомогу.
У наданні притулку їй відмовили, але в серпні імміграційний суддя виніс охоронний припис: Фару не можна депортувати до Марокко, бо це загрожує її життю. Її партнерці, якій відмовили і в притулку, і в захисті, наказ про депортацію виконали.
За словами Фари, за три дні до слухання щодо її звільнення співробітники Імміграційної та митної служби (ICE) закували її в кайданки й посадили на літак до Камеруну — країни, де вона ніколи не була і де гомосексуальність також незаконна. Там її помістили до ізолятора в Яунде. «Мене запитали, чи хочу я залишитися в Камеруні. Я відповіла, що не можу ризикувати життям у місці, де мені знову загрожує небезпека», — каже вона. Згодом її доправили до Марокко.
Депортації до «третіх країн» попри захист
Фара — одна з десятків людей, яких, за даними AP та юристів, адміністрація Трампа депортувала до третіх країн попри наявність судового захисту. Точна кількість невідома.
Юристка з Novo Legal Group Альма Девід заявила, що з першого рейсу в січні щонайменше восьмеро депортованих мали охоронні приписи. AP також поспілкувалося з жінками з Гани та Конго, які на умовах анонімності повідомили про наявність у них судового захисту.
За словами Девід, депортація до третьої країни, звідки людей можуть тихо повернути на батьківщину, стала «юридичною лазівкою». «Позбавивши їх можливості оскаржити відправлення до країни, де уряд міг би непомітно повернути їх туди, де їм загрожує небезпека, США порушили не лише їхні процесуальні права, а й власні імміграційні закони та міжнародні зобов’язання», — зазначила вона.
Міністерство внутрішньої безпеки США раніше підтвердило депортації до Камеруну й заявило, що «застосовує закон у його буквальному вигляді» та що угоди з третіми країнами «забезпечують належну правову процедуру». Держдепартамент США від коментарів щодо деталей домовленостей утримався. Камерун офіційно не відповів на запит AP.
«Неможливі вибори» та роль міжнародних організацій
За словами Девід, Фарі та іншій жінці з першої групи фактично запропонували «два неможливі вибори», не чітко пояснивши варіант просити притулку в Камеруні. Юрист Джозеф Ава Фру повідомив, що не отримав доступу до депортованих у Яунде.
Міжнародна організація з міграції (IOM) заявила AP, що надає людям інформацію про варіанти та забезпечує, щоб «ті, хто обирає повернення, робили це добровільно». Водночас IOM уточнила, що центр у Яунде перебуває під управлінням камерунської влади.
Мільйони доларів і нові угоди
Камерун — одна щонайменше з семи африканських країн, які приймають депортованих із США громадян третіх держав. Серед інших — Південний Судан, Руанда, Уганда, Есватіні, Гана та Екваторіальна Гвінея. Деякі з них, за документами Держдепартаменту, отримали за це мільйони доларів. За даними звіту демократичних співробітників Комітету Сенату з міжнародних відносин, США витратили щонайменше 40 млн доларів на депортацію близько 300 мігрантів до «третіх країн». AP також повідомляє про 47 угод на різних стадіях переговорів.
«Це було жорстоко»
Повернувшись до Марокко, Фара каже, що боляче чути, коли посадовці називають таких, як вона, загрозою. «США побудовані на імміграції та праці мігрантів, тож ми явно не всі загроза», — говорить вона. «Те, що зі мною зробили, було несправедливо. Звичайна депортація була б справедливою, але пройти через стільки всього й втратити так багато, щоб зрештою бути депортованою таким чином, — це жорстоко».
Історія Фари — це не лише про складні міграційні процедури. Це про те, як люди, які рятуються від насильства через сексуальну орієнтацію, можуть опинитися в пастці «третіх країн», де ризик переслідування нікуди не зникає.
