Напад на Берлінський прайд: фургон в’їхав у натовп, одна людина загинула, десятки постраждали
Свято видимості й свободи в центрі Берліна завершилося трагедією. Увечері 25 липня білий фургон в’їхав у людей, які перебували в парку Тіргартен неподалік від Бранденбурзьких воріт після заходів Christopher Street Day — одного з найбільших прайдів Європи.
Одна людина загинула. За останніми даними, поранень зазнали щонайменше 29 людей, троє з них перебували в критичному стані. Частину постраждалих, за інформацією поліції та медіа, було поранено не лише автомобілем, а й холодною зброєю.
Німецька влада розглядає подію як імовірний ісламістський теракт, спрямований проти ЛГБТК+ заходу. Підозрюваного знайшли наступного дня в районі Шпандау. За версією поліції, під час затримання він кинувся на правоохоронців із гострим предметом, після чого спецпризначенці відкрили вогонь. Чоловік помер на місці, попри спроби медиків його врятувати.
Фургон зупинився лише після зіткнення з деревом
Напад стався близько десятої вечора за місцевим часом. У Тіргартені та біля Бранденбурзьких воріт ще залишалося багато людей після основної ходи й завершальних подій Берлінського прайду.
За інформацією правоохоронців, фургон заїхав на територію парку, збив кількох людей і зупинився після удару об дерево. Свідки розповідали, що водій залишив машину та втік пішки. Після цього в місті розпочали масштабну операцію з його розшуку.
Перші повідомлення різнилися щодо кількості постраждалих. Спочатку поліція говорила про 15–17 поранених, однак після уточнення даних їхня кількість зросла до 29. Частина людей також потребувала допомоги через шок.
Через інцидент організатори достроково припинили прайдові заходи, а правоохоронці закликали людей уникати району Тіргартена.
Підозрюваного розшукали у Шпандау
Поліція ідентифікувала підозрюваного як 21-річного громадянина Німеччини Абдула Б. За даними слідства, він раніше потрапляв у поле зору правоохоронців через кримінальні правопорушення та зв’язки з ісламістським середовищем. Також повідомлялося про його спробу приєднатися до «Ісламської держави».
Наступного дня підозрюваного знайшли на території садового комплексу в західному районі Берліна. Поліція стверджує, що під час спроби затримання він атакував правоохоронців гострим предметом. Спецпідрозділ застосував вогнепальну зброю, і чоловік загинув.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив, що нападник був радикалізований, а подію попередньо кваліфікують як ісламістський терористичний акт. Слідство продовжує з’ясовувати, чи діяв він самостійно та чи мав спільників.
Удар по одному з головних символів квірного Берліна
Берлінський Christopher Street Day — це не просто фестиваль чи святкова хода. Щороку він збирає сотні тисяч людей, які виходять на вулиці на підтримку рівності, видимості та захисту прав ЛГБТК+ спільноти.
Назва Christopher Street Day відсилає до нью-йоркської Крістофер-стріт, де 1969 року відбулося Стоунволлське повстання. Тоді відвідувачі квірного бару Stonewall Inn дали відсіч черговому поліційному рейду. Ці події стали одним із символічних початків сучасного міжнародного руху за права ЛГБТК+ людей.
Берлін має репутацію одного з найвідкритіших і найбільш дружніх до квірної спільноти міст Європи. Саме тому напад поблизу прайдових святкувань сприйняли не лише як насильство проти випадкових перехожих, а як удар по свободі, різноманіттю та праву людей бути собою.
Канцлер Фрідріх Мерц назвав подію нападом на відкрите суспільство, а мер Берліна Кай Вегнер заявив, що місто не дозволить залякати себе ненавистю.
Пам’ять про загиблу людину і солідарність із постраждалими
Наступного дня біля Бранденбурзьких воріт і в Тіргартені почали збиратися люди з квітами, свічками та веселковими прапорами. Учасники жалобних акцій говорили про біль, страх і рішучість не віддавати публічний простір тим, хто прагне знищити його насильством.
Для ЛГБТК+ людей напад має особливо тяжкий символічний вимір. Прайди виникли як відповідь на переслідування й насильство, а безпека учасників таких заходів досі не може сприйматися як гарантована.
Навіть у місті, відомому своєю квірною культурою, люди знову стали мішенню через участь у події, присвяченій праву жити відкрито.
Водночас важливо не допустити, щоб трагедію використали для поширення ненависті проти мусульман загалом. Відповідальність за напад несуть конкретний злочинець і, якщо це буде доведено, люди, які йому допомагали. Релігійна чи етнічна належність мільйонів інших людей не робить їх причетними до тероризму.
Напад не має змусити спільноту зникнути
Мета терору — не лише завдати фізичної шкоди. Він прагне посіяти страх, змусити людей відмовитися від публічності, скасувати майбутні заходи й повірити, що бути видимими небезпечно.
Саме тому відповіддю мають стати не тільки посилені заходи безпеки та ретельне розслідування. Не менш важливо зберегти простір, у якому ЛГБТК+ люди можуть збиратися, говорити про свої права, святкувати й бути частиною суспільства без страху.
Після трагедії учасники берлінської спільноти наголошували: вони не дозволять ненависті змусити себе мовчати. Прайд завжди був не лише святом, а й актом громадянської стійкості.
Напад 25 липня забрав людське життя та залишив десятки постраждалих. Він став болючим нагадуванням, що свобода й безпека потребують постійного захисту. Але також показав інше: навіть після насильства люди повертаються з квітами, прапорами й словами солідарності — не для того, щоб забути трагедію, а щоб не дозволити їй визначити майбутнє.
