В ірландському Корку відкрилася перша в країні постійна музейна експозиція, присвячена історії ЛГБТК+ спільноти. Вона отримала назву We Were Always Here – “Ми завжди були тут” і стала частиною постійної колекції Cork Public Museum у Фіцджеральд-парку.
Проєкт створили музей та Cork LGBT Archive. Експозиція поєднує фізичну колекцію з цифровим архівом і розповідає історію квірного Корка через людей, організації, активістські ініціативи та події, які десятиліттями змінювали місто.
Для кураторки виставки та засновниці Cork LGBT Archive Орли Іган сама поява такої колекції у публічному музеї має принципове значення. Історія ЛГБТК+ людей надто часто залишалася невидимою, ігнорувалася або просто випадала із загальної історичної пам’яті. Постійна експозиція має зробити так, щоб цей досвід більше не можна було легко стерти чи відсунути на периферію.
Особливо важливо це зараз, зазначає Іган, коли в різних країнах знову посилюються гомофобна та трансфобна риторика. Видимість минулого в такому контексті стає не лише питанням музейної роботи, а й способом нагадати: ЛГБТК+ люди не з’явилися раптово разом із сучасним рухом за рівність. Вони жили, працювали, створювали сім’ї, організовувалися та боролися за свої права задовго до того, як суспільство почало говорити про них відкрито.
Корк має особливе місце в історії ЛГБТК+ Ірландії
Виставка простежує розвиток місцевої спільноти через історії людей і організацій, які допомагали ЛГБТК+ мешканцям у часи, коли саме існування відкритої квірної людини могло мати серйозні юридичні та соціальні наслідки.
Одностатеві сексуальні стосунки між чоловіками в Ірландії залишалися криміналізованими до 1993 року. На цьому тлі активізм попередніх десятиліть вимагав значної сміливості – особливо у невеликих громадах, де анонімності майже не було.
Корк при цьому неодноразово ставав місцем подій, які випереджали решту країни.
У 1981 році місто прийняло першу Національну гей-конференцію Ірландії. Через десять років, у 1991-му, тут відбувся перший Ірландський фестиваль лесбійського та гей-кіно. А вже в 1992 році під час місцевого параду до Дня святого Патрика з’явилася ЛГБТК+ платформа – за словами куратора Cork Public Museum Деніела Бріна, перша така участь у святкуванні Дня святого Патрика у світі.
Тепер Корк додав до цього переліку ще один символічний “перший раз” – постійну ЛГБТК+ музейну експозицію.
Для самого Cork Public Museum це також продовження політики переосмислення того, чию історію музей представляє. Раніше установа вже створила постійні експозиції, присвячені мандрівній спільноті Travellers та єврейській громаді Корка.
Ідея проста: історія міста не повинна складатися лише з досвіду більшості.
Якщо певна спільнота десятиліттями була змушена залишатися невидимою, музей може допомогти повернути її до спільної пам’яті не як примітку, а як повноцінну частину історії.
Від першого гей-центру до оригінального веселкового прапора
Відкриття експозиції має ще одну важливу історичну прив’язку.
Цього року виповнюється 50 років від моменту, коли Irish Gay Rights Movement орендував приміщення на MacCurtain Street і відкрив у Корку перший гей-центр. Нова виставка фактично проводить лінію від тих перших організованих просторів підтримки до ситуації, коли історія спільноти вже офіційно представлена у міському музеї.
Але найпомітнішим експонатом на найближчі місяці став предмет, який знають далеко за межами Ірландії.
До Корка привезли оригінальний веселковий прапор Гілберта Бейкера, створений у 1978 році для San Francisco Gay Freedom Day.
За інформацією The Irish Times, Корк став першим містом за межами Сполучених Штатів, де демонструють оригінальний прапор. Він перебуватиме у Cork Public Museum протягом чотирьох місяців.
Прапор, розроблений художником і активістом Гілбертом Бейкером, із часом став одним із найбільш упізнаваних символів ЛГБТІК+ видимості, гордості та рівності у світі.
Тому його поява поруч із архівними матеріалами Корка створює цікавий зв’язок між глобальною історією руху і локальними історіями людей, які будували спільноту в Ірландії.
Мер Корка Деміан Бойлан під час передачі прапора музею згадав міський девіз Statio Bene Fida Carinis, який традиційно перекладають як “безпечна гавань для кораблів”. Він запропонував сприймати ці слова ширше – як прагнення Корка бути безпечним місцем не лише для суден, а й для людей.
Саме ця думка добре описує й сенс нової виставки.
Музей не може переписати минуле і скасувати десятиліття дискримінації. Але він може змінити те, як суспільство пам’ятає це минуле.
Бо історія ЛГБТК+ людей – це не окрема “спеціальна” історія для самої спільноти. Це історія міст і країн, у яких вони жили. Історія культури, громадянських прав, протестів, дружби, любові та людей, які створювали простори для наступних поколінь.
Назва We Were Always Here у цьому сенсі звучить майже як відповідь на багаторічне стирання.
ЛГБТК+ люди не з’явилися в Ірландії після декриміналізації 1993 року, після шлюбної рівності чи після появи Прайдів.
Вони були тут завжди.
Тепер ця історія отримала постійне місце в музеї.