Співрежисерка «Матриці» Ліллі Вачовскі заявила, що протягом останніх років не може отримати фінансування для кількох нових проєктів із квір- і трансгендерними персонажами. Серед них були екранізації коміксів Cosmoknights і Manhunt, а також трилер The Hunted із трансгендерним акторським складом.
Про труднощі з пошуком студії Вачовскі розповіла в інтерв’ю Variety. Сайт That Park Place, який присвятив її словам великий полемічний матеріал, натомість запропонував пояснювати відмови насамперед комерційними невдачами окремих ЛГБТК-інклюзивних фільмів і серіалів. Однак наведені приклади показують загальну обережність студій після завершення стримінгового буму, а не доводять, що саме репрезентація визначає успіх або провал проєкту.
«Я пропонувала багато чудових, класних квір-історій і трансісторій, але Голлівуд не захотів нічого з цього», – сказала режисерка.
Проєкти, які не знайшли студії
Одним із таких задумів була адаптація коміксу Ганни Темплер Cosmoknights. Вачовскі працювала над нею разом з авторкою серіалу Wynonna Earp Емілі Андрас і продюсеркою Емі Полер. Оригінальний комікс розповідає про космічних лицарок, які рятують принцес від династичних шлюбів та кидають виклик патріархальній системі міжпланетних змагань.
Вачовскі описала майбутню екранізацію короткою фразою: «Це “Зоряні війни” з лесбійками в космосі». За словами режисерки, команда створила докладну концепцію серіалу, підготувала презентаційне відео та показала проєкт потенційним партнерам у Голлівуді. Результат був однозначним: «Усі відмовили».
Іншим задумом стала екранізація роману Гретчен Фелкер-Мартін Manhunt. Це постапокаліптична історія про трансгендерних жінок, які намагаються вижити у світі, де вірус перетворив більшість людей із високим рівнем тестостерону на небезпечних істот. У центрі книжки також перебувають теми тілесної автономії, насильства, упереджень і взаємної підтримки.
Окремо Вачовскі намагається знайти близько 10 мільйонів доларів на The Hunted. Режисерка раніше описувала цей проєкт як трилер із повністю трансгендерним акторським складом. У серпні вона говорила, що потенційним партнерам подобається сценарій, але вони не готові запускати його у виробництво через склад команди.
«Це було приблизно 2022 року, а тепер минуло чотири роки, і я нічого не зняла. Я не можу знайти студію, яка погодилася б на бодай один із цих проєктів», – розповіла Вачовскі Variety.
У цих словах ідеться про конкретний досвід режисерки: кілька підготовлених нею робіт справді не отримали підтримки. Водночас без пояснень від студій неможливо достеменно встановити, яку роль у кожній відмові відіграли тематика, акторський склад, бюджет, жанр, оцінка потенційної аудиторії або інші виробничі ризики.
Чи була «Аколітка» таким самим задумом
That Park Place протиставляє словам Вачовскі серіал Lucasfilm «Аколітка» у всесвіті «Зоряних війн». У ньому зображено ковен відьом, а Анісея та Коріл є матерями близнят Оші й Мей. Шоуранерка Леслі Гедленд підтверджувала романтичний характер стосунків між персонажками.
Проте подібність до Cosmoknights обмежується космічним сетингом і наявністю лесбійських героїнь. Серіал Вачовскі мав бути адаптацією самостійного коміксу з іншою історією, героями, тоном і масштабом. Тому комерційний результат одного серіалу не може автоматично передбачити перспективи іншого.
Disney не замовила другий сезон «Аколітки». В інтерв’ю Vulture співголова Disney Entertainment Алан Бергман пояснював рішення співвідношенням аудиторних показників і вартості виробництва. За його словами, компанія була задоволена результатом, але він виявився недостатнім з огляду на витрати, необхідні для продовження.
У медіа фігурувала оцінка бюджету серіалу приблизно у 230 мільйонів доларів. За такого масштабу навіть помітна аудиторія могла не відповідати внутрішнім фінансовим очікуванням Disney. Це пояснення стосується економіки конкретного дорогого проєкту та не встановлює зв’язку між його результатами й сексуальною орієнтацією персонажів.
До того ж «Аколітка» отримала сильні рецензії частини критиків, але водночас стала предметом запеклих суперечок серед шанувальників франшизи. На сприйняття могли впливати сценарій, очікування від бренду «Зоряні війни», конкуренція на стримінгу, маркетинг, вартість підписки та інші чинники. Звести цей набір причин до ЛГБТК-репрезентації було б необґрунтовано.
Що сталося з «Дивним світом»
Ще одним прикладом у матеріалі став анімаційний фільм Disney «Дивний світ» 2022 року. Його герой Ітан Клейд був першим відкритим геєм серед підлітків-протагоністів повнометражної анімації Walt Disney Animation Studios.
Фільм справді показав слабкий результат у кінотеатрах. За даними Variety, за традиційний прем’єрний вікенд у США та Канаді він зібрав 11,9 мільйона доларів, а за п’ятиденний святковий період до Дня подяки – 18,6 мільйона. Виробництво коштувало близько 180 мільйонів доларів, не враховуючи десятків мільйонів на маркетинг і дистрибуцію. Галузеві джерела прогнозували щонайменше 100 мільйонів доларів збитків від кінопрокату.
Однак навіть Variety пов’язувало провал із ширшим набором обставин. Серед них були помірні рецензії, слабкий інтерес аудиторії, недостатній розголос та труднощі Disney з поверненням сімейної анімації до кінотеатрів після пандемії. У той період глядачі звикли, що нові мультфільми швидко з’являються на Disney+, тому частина сімей могла відкласти перегляд удома.
«Дивний світ» також не вийшов у низці країн Близького Сходу та Азії, оскільки Disney відмовилася вирізати сцени з геєм-персонажем на вимогу місцевих цензорів. Це додатково обмежило міжнародні збори. Отже, фінальний результат не можна пояснити одним елементом історії.
Variety окремо відзначало, що сюжет фільму частина критиків вважала недостатньо оригінальним. Успішність анімації залежить від сюжету, бренду, конкуренції, дат прокату, рекламної кампанії та доступу до міжнародних ринків. Наявність гея серед персонажів є фактом, але вона сама собою не пояснює касові збори.
Прокат романтичної комедії Bros
Романтична комедія Bros із Біллі Айкнером також стала важливим етапом для студійного кіно. Фільм зосереджувався на стосунках двох чоловіків, а більшість провідних ролей виконали відкриті ЛГБТК-актори та акторки. Universal Pictures випустила стрічку у широкий прокат і рекламувала її як знакову мейнстримну гей-ромкомедію.
Критики загалом прийняли Bros прихильно, а опитані після сеансів глядачі дали фільму оцінку A за шкалою CinemaScore. Водночас стартові збори виявилися низькими. За даними Box Office Mojo, картина заробила близько 4,85 мільйона доларів у перші вихідні в США та Канаді. Загальні світові збори склали приблизно 14,8 мільйона доларів при заявленому виробничому бюджеті у 22 мільйони.
Після прем’єри Айкнер написав, що гетеросексуальна аудиторія, особливо в окремих регіонах США, не прийшла на фільм. Його слова спричинили нову дискусію про межі аудиторії, маркетинг і становище романтичних комедій у сучасному кінопрокаті.
Низькі збори Bros підтверджують, що сама культурна значущість релізу не гарантує комерційного успіху. Але вони так само не доводять, що глядачі загалом відкидають квір-історії. У 2022 році складнощі переживав увесь жанр кінокомедії, а фільм без великої франшизи чи зірок першої величини мав конкурувати за увагу з домашніми стримінговими сервісами.
Студія профінансувала і широко випустила Bros, тож цей конкретний випадок справді не є прикладом відмови Голлівуду створювати ЛГБТК-контент. Проте досвід уже завершеного фільму не спростовує заяву Вачовскі про інші проєкти, які так і не дісталися виробництва. Це різні етапи індустріального процесу.
489 ЛГБТК-персонажів і хвиля закриттів
Звіт GLAAD Where We Are on TV за сезон 2024-2025 зафіксував 489 постійних і повторюваних ЛГБТК-персонажів у сценарних програмах американського телебачення та провідних стримінгових сервісів. Із них 372 припадали на Apple TV+, Disney+, Max, Hulu, Netflix, Paramount+, Peacock і Prime Video.
Ці цифри показують, що протягом дослідженого сезону ЛГБТК-репрезентація була помітною частиною телевізійного виробництва. Кількість персонажів навіть зросла на 4% порівняно з попереднім звітом. Водночас GLAAD застерегла, що значна частина цієї репрезентації може зникнути вже наступного сезону.
Із 489 персонажів 201 не мали повернутися. У 159 випадках причиною було закриття або завершення серіалу, ще 37 персонажів з’являлися у мінісеріалах чи антологіях, а п’ятеро померли або залишили шоу. Лише 192 персонажі перебували в серіалах, які на момент підготовки звіту офіційно продовжили. Доля ще 96 залишалася невідомою.
Загалом організація нарахувала 61 ЛГБТК-інклюзивний серіал, який закрили або завершили. На стримінгах таких проєктів було 43, і разом вони охоплювали 120 персонажів, що не повернуться. Водночас сам звіт не стверджує, що ці шоу закривали через репрезентацію. Серед причин є природне завершення історій, формат мінісеріалу, бюджетні рішення та звичайна конкуренція за аудиторію.
GLAAD інтерпретує ці дані не як доказ надлишку ЛГБТК-контенту, а як ознаку нестабільності репрезентації. Особливе занепокоєння організації викликають трансгендерні персонажі: з 33 зафіксованих у звіті лише четверо з’являлися у серіалах, які вже отримали офіційне продовження.
Тому статистика допускає два одночасні висновки. Голлівуд і стримінгові платформи справді створили сотні ЛГБТК-персонажів. Проте велика кількість персонажів у певному сезоні не гарантує сталого фінансування нових квір- і трансцентричних проєктів, особливо таких, де представники спільноти є не другорядними героями, а основою сюжету та акторського складу.
Голлівуд після стримінгового буму
Скарги Вачовскі пролунали в момент, коли студії переглядають усю модель виробництва. Під час стримінгових перегонів компанії замовляли великі обсяги контенту, намагаючись швидко наростити кількість підписників. Після багатомільярдних збитків вони почали скорочувати витрати, скасовувати частину серіалів і вимагати від кожного проєкту чіткішого шляху до окупності.
Керівники Disney прямо говорили, що рання стратегія стримінгової епохи створила надлишок контенту та ускладнила глядачам пошук потрібних програм. Компанія стала менше інвестувати у фільми, створені винятково для Disney+, уважніше контролювати витрати на візуальні ефекти та оцінювати проєкти окремо.
У такому середовищі складніше отримати фінансування будь-якій незвичній роботі без відомої франшизи або очевидної масової аудиторії. На оцінку Cosmoknights, Manhunt чи The Hunted можуть одночасно впливати жанр, виробничий масштаб, прогнозовані витрати на рекламу, віковий рейтинг і побоювання щодо міжнародної дистрибуції.
Але загальна економічна обережність не виключає упереджень. Трансгендерний акторський склад може сприйматися інвесторами як додатковий ризик саме через припущення про розмір аудиторії, можливі політичні кампанії проти фільму або обмеження прокату на частині ринків. Без прозорих пояснень від тих, хто відмовив Вачовскі, неможливо відокремити фінансові розрахунки від дискримінаційних уявлень.
Репрезентація не замінює історію, але й не прирікає її
That Park Place робить із прикладів «Аколітки», «Дивного світу» та Bros висновок, що студії тепер передусім дивляться на фінансові результати. У цьому є раціональна частина: жодна тема, відомий бренд або суспільна важливість не можуть автоматично забезпечити аудиторію. Глядачів мають переконати сюжет, герої, виконання та вдала комунікація.
Водночас наведена добірка є вибірковою. Щоб довести, що ЛГБТК-спрямованість знижує комерційні перспективи, потрібно було б порівняти велику кількість інклюзивних та неінклюзивних проєктів зі схожими бюджетами, жанрами, маркетингом, каналами розповсюдження і критичними оцінками. Три невдалі релізи такого висновку не забезпечують.
Касові й телевізійні провали регулярно трапляються і з історіями без ЛГБТК-персонажів. Так само квір-герої з’являються в успішних серіалах і фільмах, де їхня ідентичність є важливою частиною образу, але не єдиним рекламним аргументом. Комерційна життєздатність залежить від поєднання творчих, економічних і ринкових чинників.
Фраза Вачовскі про «лесбійок у космосі» була короткою презентацією, а не повним описом задуму. Стислий пітч має швидко передати тон і цільову аудиторію, але за ним стояли готова серіальна концепція, презентація та вже виданий комікс. Оцінювати весь проєкт лише за однією фразою так само некоректно, як пояснювати долю «Аколітки» винятково її квір-персонажками.
Заява режисерки не означає, що Голлівуд ніколи не створював ЛГБТК-історій. Її зміст конкретніший: попри попередній розвиток репрезентації, Вачовскі не вдалося знайти фінансування для власних підготовлених проєктів. Статистика GLAAD водночас показує і значний обсяг уже створеного інклюзивного контенту, і нестійкість його присутності на екранах.
Головне питання полягає не у виборі між економікою та репрезентацією. Студії завжди оцінюють можливий прибуток, але їхні уявлення про аудиторію також формуються культурними очікуваннями та упередженнями. Історії Вачовскі поки не отримали можливості пройти найважливішу перевірку – дійти до глядачів і показати власний результат.