Казахстан заборонив так звану «ЛГБТ-пропаганду»: правозахисники попереджають про наступ на права людини
Парламент Казахстану закон, який вводить заборону на так звану «пропаганду нетрадиційної сексуальної орієнтації». Поправки, які викликали обурення правозахисних організацій, були ініційовані групою з 18 депутатів і одностайно підтримані нижньою палатою парламенту — Мажилісом.
Новий закон формально вносить зміни до актів, що регулюють архівну справу, але фактично стосується обмеження свободи вираження поглядів. За словами депутата Єлнура Бейсенбаєва, документ спрямований на «захист дітей і підлітків від негативного контенту в цифровому просторі». У законі з’являється визначення «пропаганди нетрадиційної орієнтації» та заборона на її поширення у медіа, на онлайн-платформах і в телекомунікаційних мережах.
Бейсенбаєв також заявив, що «Казахстан не є першопрохідцем», адже подібні норми нібито діють у таких країнах, як Угорщина, Болгарія, Литва, Польща, Киргизстан і Росія.
Правозахисники попереджають, що ухвалені зміни є частиною ширшої кампанії проти прав ЛГБТК+ людей у регіоні. Сім міжнародних організацій, серед яких Human Rights Watch, Civil Rights Defenders та Норвезький Гельсінський комітет, закликали казахстанських законодавців відхилити поправки. У спільній заяві зазначається, що «заборона ЛГБТ-пропаганди» суперечить міжнародним зобов’язанням Казахстану у сфері прав людини, порушує свободу слова й може призвести до хвилі переслідувань активістів, журналістів і блогерів.
Крім того, деякі депутати спробували виправдати ухвалення закону, маніпулюючи прикладами з інших країн. Зокрема, Бейсенбаєв заявив, що нібито «Верховний суд США підтримав заборону трансгендерам змінювати гендер у паспорті», що не відповідає дійсності — у США такі обмеження скасовуються, а не вводяться.
Правозахисники наголошують: ухвалені норми не лише легітимізують дискримінацію, а й створюють умови для цензури будь-якого контенту, який позитивно зображує ЛГБТК+ людей або просто визнає їхнє існування.
Казахстан таким чином наближається до авторитарних практик Росії, де «антиЛГБТ-законодавство» стало інструментом політичних переслідувань, а не захисту дітей.
