Казахстан: проти ЛГБТІК+-активістки Жанар Секербаєвої відкрили кримінальну справу за “побої”
У Казахстані поліція завершила досудове розслідування у справі співзасновниці феміністичної ініціативи “Фемініта” Жанар Секербаєвої. Активістку обвинувачують за статтею 109-1 Кримінального кодексу Республіки Казахстан (“Побої”). 17 лютого було оголошено кваліфікацію кримінального провадження.
Йдеться про інцидент у кафе, де, за заявою Зіуар Жуманової, вона зазнала побиття. Саме її звернення стало підставою для реєстрації та розслідування справи. Спочатку Секербаєва проходила у статусі свідка з правом на захист, однак 9 лютого 2026 року її статус змінили на підозрювану. Частину статті перекваліфікували з другої на першу, що означає, що йдеться про дії однієї особи.
Стаття 109-1 була переведена з адміністративного до кримінального законодавства у 2024 році, що посилило відповідальність за такі правопорушення.
Що сталося в кафе
За словами очевидців і відповідно до відеозаписів, оприлюднених у мережі, Жуманова знімала відвідувачів на телефон без їхньої згоди, вигукувала “Пропаганда!”, сварилася та заважала роботі закладу. Також вона перекрила сходи на перший поверх, не дозволяючи людям пройти до туалету або до виходу.
Секербаєва згадує, що відвідувачі не розуміли, що відбувається і чому на людей, які спокійно вечеряли чи пили чай, почали кричати.
Пізніше Жуманова викликала поліцію. За словами Секербаєвої, у кафе перебували чоловіки в цивільному одязі, які знімали події на телефони, однак не втручалися й не намагалися заспокоїти конфлікт.
За інформацією зі статті, напередодні Жуманова влаштувала скандал на презентації дослідження в хабі громадського фонду “Еркіндік Қанаты”, а 21 грудня 2025 року — в кафе “Пікабу”.
Заяви сторін і питання до правоохоронців
Жанар Секербаєва подала заяви 25 листопада 2025 року за кількома статтями КК РК, а також 12 лютого 2026 року — за статтею 109-1 (частина 1) щодо дій Жуманової. За першою заявою вона отримала повідомлення про відмову в розгляді, за другою — процесуальні дії не були розпочаті.
Активістка заявляє про тиск з боку правоохоронних органів та часткову або повну відмову в задоволенні клопотань сторони захисту.
“Мене хочуть покарати за активізм і мою орієнтацію? За те, що я разом із колежанками з “Фемініти” протягом 11 років захищала права ЛГБТІК+ у Казахстані? За те, що я наважуюся жити, не залишати активізм і не боятися? Усім серцем я боротимуся з несправедливістю, дискримінацією та порушенням прав жінок. Я не відступлю перед тими, хто влаштовує такі підлі провокації, у яких чомусь беруть участь державні органи”, — заявила Секербаєва.
Контекст: ЛГБТІК+-активізм у Казахстані
Казахстан не криміналізує одностатеві стосунки, однак правозахисники регулярно повідомляють про тиск на ЛГБТІК+-активістів та обмеження свободи зібрань. “Фемініта” — одна з найпомітніших феміністичних ініціатив у країні, яка публічно порушує питання прав жінок і ЛГБТІК+-людей.
Вибірковий підхід правоохоронних органів у цій справі викликав суспільні питання. Тема набуває значення не лише з погляду захисту прав людини, а й у контексті принципу “Закон і порядок”, який президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв називає одним із ключових орієнтирів державної політики. Рівність усіх перед законом і недопустимість вибіркового застосування норм є основою справедливого правового порядку.
Наразі справа Жанар Секербаєвої перебуває на стадії кримінального провадження.
