Ілон Маск планує витратити щонайменше 100 мільйонів доларів на політичну рекламу напередодні проміжних виборів у США в листопаді. І головною темою кампанії його організації America PAC стали трансгендерні люди.
Як пише queer.de з посиланням на The New York Times, кампанія стартувала 8 вересня і спрямована проти трьох кандидатів від Демократичної партії, яких команда Маска атакує за підтримку прав транслюдей.
Йдеться про виборчі кампанії у Техасі, Огайо та Айові. У кожному випадку реклама побудована приблизно за однією схемою: політичного опонента намагаються представити як людину, яка нібито ставить “трансгендерну повістку” вище за інтереси виборців.
Саме так трансфобна риторика перетворюється з маргінальної теми на один із центральних інструментів американської передвиборчої боротьби.
Три штати, одна стратегія
У Техасі America PAC запустила телевізійну рекламу проти демократа Джеймса Таларіко, який веде напружену боротьбу з республіканським генеральним прокурором Кеном Пакстоном.
У 30-секундному ролику Таларіко, серед іншого, дорікають тим, що він нібито “вірить у шість гендерів”.
Сам Пакстон давно відомий жорсткою анти-ЛГБТК+ позицією. За даними queer.de, раніше він навіть допускав можливість повернення в Техасі заборони на одностатеві сексуальні стосунки.
В Огайо мішенню кампанії став демократ Шеррод Браун, який у 2024 році втратив місце в Сенаті і тепер знову бере участь у виборах. Його суперником є республіканець Джон Гастед.
У ролику America PAC стверджується, що Браун ставить “трансгендерну агенду” вище за “традиційні цінності Огайо”.
Третя кампанія розгортається в Айові. Там Маск атакує демократа Джоша Турека, який балотується проти республіканки Ешлі Гінсон. У рекламі Турека звинувачують у тому, що він нібито схвалив використання бюджетних коштів для медичних процедур для трансгендерних дітей.
У всіх трьох випадках демократи заявили, що реклама America PAC спотворює факти.
Це важливий нюанс. Передвиборчі ролики не є нейтральним джерелом інформації. Їхнє завдання – сформувати у виборця певну емоційну реакцію, і трансгендерні люди в цій кампанії фактично використовуються як символ загрози, через який атакують політичних опонентів.
Саме на це Маск готовий витратити суму, яка перевищує бюджети багатьох великих правозахисних організацій за кілька років.
Його політична мета очевидна – допомогти республіканцям зберегти контроль над Конгресом і не допустити ситуації, за якої демократи отримають більшість та зможуть сильніше обмежувати можливості адміністрації Дональда Трампа.
За наведеними у публікації оцінками, повернення демократами контролю над Палатою представників виглядає цілком можливим, тоді як боротьба за Сенат може виявитися значно напруженішою.
Антитрансгендерна риторика вже працювала на виборах
Ставка на трансфобію не виникла зараз.
Під час президентської кампанії 2024 року команда Дональда Трампа витратила близько 35 мільйонів доларів лише на три рекламні ролики з антитрансгендерними меседжами.
За оцінками аналітиків, на які посилається queer.de, ця стратегія могла допомогти мобілізувати частину консервативного електорату, особливо євангельських християн.
Трамп і сам зробив трансгендерних людей однією з постійних мішеней своєї політичної риторики.
Під час кампанії він називав трансгендерних дітей “загрозою демократії”. Після повернення до влади його адміністрація почала демонтувати низку федеральних політик, спрямованих на визнання і захист транслюдей.
Серед кроків, згаданих queer.de, – відмова федеральної адміністрації від визнання трансгендерної ідентичності та заборона для транслюдей служити у війську.
Так політична боротьба навколо однієї з найменших груп населення США стала одним із великих мобілізаційних інструментів правих.
Трансгендерних людей представляють не як громадян із власними життями, сім’ями та проблемами, а як абстрактну “повістку”, яку нібито нав’язують суспільству.
І це одна з причин, чому подібна реклама небезпечна навіть тоді, коли формально спрямована проти конкретного кандидата.
Виборець бачить не дискусію про податки, економіку чи медицину. Йому пропонують простіший емоційний сценарій: ось група людей, якої потрібно боятися, і ось політик, якого можна звинуватити у підтримці цієї групи.
Такий підхід робить саму трансгендерність політичним ярликом.
Для Маска це вже давно особиста тема
У випадку Ілона Маска антитрансгендерна риторика має ще й особистий вимір.
Він неодноразово публічно говорив про трансгендерність своєї доньки Вівіан Дженни Вілсон і пов’язував її камінг-аут із так званим “woke mind virus”.
У 2024 році Маск навіть заявив, що його дитина для нього нібито “мертва”.
Вівіан на це відповіла саркастично: “Я доволі добре виглядаю як для мертвої сучки”.
Вона також неодноразово публічно заперечувала версію подій, яку просував її батько.
Нещодавно Маск сам натякнув, що саме його ставлення до трансгендерності стало однією з причин активнішого входження у політику.
Тому нинішню кампанію складно пояснити лише холодним виборчим розрахунком.
Так, трансфобна риторика вже показала здатність мобілізувати частину американських консервативних виборців. Але одночасно Маск роками демонструє особисту ворожість до трансгендерних людей і використовує власні платформи та фінансові ресурси для поширення таких поглядів.
Тепер масштаби стали іншими.
Сто мільйонів доларів можуть забезпечити величезну кількість телевізійної, цифрової та політичної реклами.
І коли всі ці ресурси спрямовані на те, щоб зробити трансгендерних людей символом політичної небезпеки, наслідки виходять далеко за межі конкретних перегонів у Техасі, Огайо чи Айові.
Вибори завершаться в листопаді.
А транслюдям, яких місяцями перетворюватимуть на страшилку для виборців, доведеться продовжувати жити в суспільстві, де така риторика вже стала частиною політичної норми.