Гомосексуальність у Камеруні заборонена та табуйована суспільством. Кінорежисер Апполен Сєве, який емігрував до Німеччини, їде на батьківщину, щоб це зрозуміти. Його документальний фільм “Код страху” – це багатогранний пошук слідів.
Камерунський кінорежисер Апполен Сєве приїхав до Берліна на навчання наприкінці 1990-х років. Тепер він їде на батьківщину, тому що цікавиться, звідки походить тамтешня ненависть до гомосексуалів та квір-життя. Він сам не гей, але як чорношкірий знає, що означає дискримінація.
Гомосексуальність походить із Заходу
Його пошуки ведуть до старих друзів, його родини, активісток та експерток. Його батько не хоче говорити з ним про цю “західну тему”. Його дядько каже, що йому потрібно “очиститися від західного способу мислення”. І його старі друзі тепер здаються йому чужими. Вони запитують, чому “Захід” хоче нав’язати африканським країнам свій спосіб життя.
Це наратив, який він зустрічає найчастіше: гомосексуальність походить із Заходу. Це неправильно і гріховно, і вони не хочуть мати з цим нічого спільного. Їхня власна культура є гетеросексуальною. Вони не хочуть, щоб Захід нав’язував їм щось інше.
Німці вбивали гомосексуалів “в ім’я цивілізації”
Насправді все навпаки: до колонізації, гомосексуальні дії, частково в ритуалах, були поширені серед деяких народів. Німецький етнолог Гюнтер Тессманн у 1921 році навіть написав цілу книгу про “гомосексуальність у Н* Камеруну”. Лише колонізатори – спочатку з Німецької імперії, потім з Великої Британії та Франції – запровадили гомофобні погляди.
Перші вбивства гомосексуалів у Камеруні німці скоїли “в ім’я цивілізації”, пояснює камерунський соціальний антрополог Базіле Нджо. І сьогодні квір-люди страждають “в ім’я африканської культури, винайденої західним світом”. Тобто захищаються цінності, які взагалі не походять з цієї країни. Пізніше церкви посилили гомофобні образи. Уривок проповіді показує, як пропагуються гетеросексуальні шлюби.
Пастор каже, що Біблію зловживають
Документальний фільм “Код страху” також дає слово іншим експерт*кам з Камеруну, які виступають проти дискримінації квір-людей. Наприклад, євангельський пастор Жан-Блез Кенмонь, який каже, що багато людей зловживають Біблією та Кораном, щоб переслідувати гомосексуалів. За це його відлучили від церкви на рік. Або нині покійний філософ і теолог Фаб’єн Ебуссі Булага, який говорить про “наївність деяких африканців”, які відкидають гомосексуальність, хоча раніше вона була широко поширеною.
Мужність квір-активіст*ок
У документальному фільмі також виступають активіст*ки, такі як Ламберт Марк Ламба – друг убитого Еріка Лембембе. Йому навертаються сльози, коли він говорить про Еріка та щоденний страх перед дискримінацією та нападами. Відома правозахисниця Аліс Нком, якій зараз 80 років, розповідає про свою боротьбу за права людини протягом усього життя. Через це на початку року вона сама потрапила в поле зору влади.
“Код страху” — це багатогранний документ, який показує величезну мужність камерунських активіст*ок. Однак фільм також пояснює, де лежать корені гомофобії. Передусім, документальний фільм чітко показує: у країні є різноманітні голоси. Не вся країна є квір-фобною, а багато хто прагне змін — і йде на величезні ризики.
