Американський християнський націоналіст і ведучий The Seth Gruber Show Сет Грубер використав резонансну історію про сурогатне материнство, щоб вкотре атакувати геїв. Проблема лише в одному: пара, про яку він говорив, взагалі не є одностатевою.
У своєму ефірі 25 серпня Грубер заявив, що йдеться про «каліфорнійських содомітів», які нібито «купили дитину через сурогатне материнство», а після виявлення у плода тяжкої вади серця хотіли домогтися переривання вагітності.
Він кілька разів наголосив, що це нібито «двоє геїв», і використав історію як доказ того, що суспільство буцімто «повстало проти Божого порядку».
Насправді пара, про яку йдеться, – Омар Ахмед і Наушін Гілкар. Це чоловік і жінка.
Про це, зокрема, повідомляло CNN.
Тобто одна з центральних тез Грубера, на якій він побудував цілу анти-ЛГБТК+ промову, виявилася просто неправдивою.
Реальна справа складна, але сексуальна орієнтація тут ні до чого
Історія навколо сурогатної матері Маккенни Вест справді викликала великий резонанс у США.
Під час вагітності у плода діагностували синдром гіпоплазії лівих відділів серця – тяжку вроджену ваду, яка може потребувати кількох операцій, трансплантації серця та довічного медичного спостереження.
Вест стверджує, що майбутні батьки нібито не хотіли брати на себе зобов’язання щодо необхідного лікування після народження дитини. Ахмед і Гілкар це заперечують.
Нині між сторонами триває юридична боротьба за опіку над новонародженою дитиною.
Це складна історія, яка порушує етичні, медичні та правові питання навколо сурогатного материнства.
Але Грубер фактично прибрав із неї реальні деталі і замінив їх вигаданою «гей-парою», щоб підлаштувати випадок під власну ідеологічну тезу.
Він заявив, що дитина нібито мала рости «в домі без матері», назвав це «божевіллям» і продовжив міркування про те, що двоє чоловіків «не можуть розмножуватися», а отже не повинні мати дітей.
Це мало що говорить про конкретну справу, але багато говорить про саму риторику Грубера.
Коли факт не підходить до заздалегідь готового висновку, факт просто замінюють.
Від сурогатного материнства – до порівнянь із рабством
Це не перший випадок, коли Грубер використовує тему батьківства для атак на ЛГБТК+ людей.
Раніше він заявляв, що геям слід заборонити «купувати дітей», порівнюючи усиновлення або сурогатне материнство з рабством.
У травні він написав у X, що «геїв треба позбавити права купувати дітей», а потім порівняв сучасних одностатевих батьків із рабовласниками.
Таке порівняння не витримує жодної критики.
Усиновлення і сурогатне материнство регулюються законом, а діти мають власні права та юридичний захист. Батьки, своєю чергою, мають обов’язки щодо догляду, безпеки та забезпечення дитини.
Рабство було системою, у якій людей юридично позбавляли свободи та перетворювали на власність.
Ставити між цими явищами знак рівності – це не серйозна етична дискусія, а емоційна маніпуляція.
Особливо показово, що Грубер спрямовує свою критику саме проти ЛГБТК+ людей, хоча сурогатним материнством користуються далеко не лише одностатеві пари.
Його аргумент про те, що «гей-шлюб не є природним, бо не є репродуктивним», так само вибірковий. Він не пояснює, чому тоді має існувати шлюб для безплідних різностатевих пар, людей старшого віку або тих, хто просто не хоче мати дітей.
Від «захисту дітей» – до демонізації ЛГБТК+ людей
Грубер не обмежується критикою сурогатного материнства.
Раніше він називав одностатеві шлюби «сатанинськими», ЛГБТК+-інклюзивні дитячі книжки – «порнографічними», а також намагався пов’язати шлюбну рівність із педофілією.
В одному з дописів він навіть стверджував, що легалізація одностатевих шлюбів нібито створила більше можливостей для сексуального насильства над дітьми.
Жодних доказів того, що після легалізації шлюбної рівності зросли педофілія чи інцест, немає.
Подібні аргументи давно використовуються в анти-ЛГБТК+ кампаніях: спочатку квірних людей пов’язують із загрозою дітям, а потім на цій вигаданій загрозі будують заклики обмежувати їхні права.
У випадку Грубера схема стала особливо очевидною.
Він взяв реальну суперечку навколо сурогатного материнства, помилково або свідомо назвав різностатеву пару «двома геями» і використав цей вигаданий елемент як основу для чергової атаки на ЛГБТК+ сім’ї.
Це вже не дискусія про етику сурогатного материнства.
Це використання складної історії як декорації для гомофобної риторики.
І саме тому фактчек тут особливо важливий.
Бо якщо прибрати вигадану «гей-пару», значна частина його аргументу просто розсипається.