Європейський Союз за останні десятиліття перетворився з передусім економічного об’єднання на політичну та правову спільноту. Демократія, верховенство права, рівність, людська гідність і права людини в ній є не лише задекларованими принципами, а вимогами до держав-членів і країн-кандидаток.
Національний ЛГБТІ-консорціум звертає увагу на цю трансформацію в контексті захисту прав ЛГБТІК+ людей та євроінтеграції України. Про зв’язок між цінностями ЄС і майбутнім членством України говорив Тарас Качка, який має очолити Місію України при Європейському Союзі, в інтерв’ю Ользі Айвазовській для проєкту «Сила вибору».
Качка згадав рішення Суду Європейського Союзу від 21 квітня 2026 року у справі C-769/22 «Європейська комісія проти Угорщини». Предметом розгляду став угорський закон, формально ухвалений для захисту дітей, положення якого обмежують доступ неповнолітніх до матеріалів про гомосексуальність, гендерний перехід та гендерну ідентичність.
Суд ЄС встановив, що Угорщина порушила право Євросоюзу на кількох рівнях. Відповідні норми стигматизують і маргіналізують ЛГБТІК+ людей, порушують основоположні права, правила внутрішнього ринку, законодавство про захист персональних даних та цінності, закріплені у статті 2 Договору про Європейський Союз.
Це рішення має значення не лише для захисту ЛГБТІК+ людей від дискримінації. Суд уперше в межах позову проти держави-члена окремо встановив порушення статті 2 Договору про ЄС. У ній перелічені засадничі цінності Союзу, серед яких повага до людської гідності, свобода, демократія, рівність, верховенство права та права людини, включно з правами людей, які належать до меншин.
На думку Качки, це свідчить про глибоку зміну природи самого Євросоюзу. Інтеграційний проєкт, який починався зі співпраці у сфері вугілля та сталі, став спільнотою, чиї інституції захищають єдині політичні й правові цінності та вимагають їх дотримання від усіх держав-членів.
«ЄС боронить цінності всередині, але зараз є геополітична загроза з боку Росії, і їх треба боронити в міжнародному контексті. Тому вступ України в Європейський Союз є частиною цього великого задуму», – пояснив Качка.
У такому розумінні приєднання України до ЄС є не лише адміністративним процесом чи приведенням національного законодавства у відповідність до права Союзу. Це також питання належності до спільноти, яка має захищати демократію, рівність і права людини як усередині своїх кордонів, так і перед зовнішніми загрозами.
Качка наголосив, що одним із головних завдань країни-кандидатки є встановлення довіри. Для цього недостатньо формально ухвалити необхідні закони. Україна має продемонструвати, що європейські цінності послідовно працюють у державних інституціях та щоденній практиці.
«Потрібно, щоб цінності перейшли на доктринальний рівень, щоб левова частка людей, які працюють у різних інституціях – судах, уряді, ЦВК, Національній поліції, ДБР, прокуратурі – всі без винятку мислили тими самими категоріями на щодень», – зазначив Качка.
Це означає, що рівність і недискримінація мають визначати не лише зміст законів, а й рішення судів, дії правоохоронних органів, роботу уряду та інших державних установ. Європейські принципи повинні бути практичними орієнтирами для посадовців і посадовиць, а не залишатися деклараціями в офіційних документах.
Рішення Суду ЄС у справі проти Угорщини чітко демонструє: захист ЛГБТІК+ людей від стигматизації та дискримінації є частиною системи цінностей, на якій побудований сучасний Європейський Союз. Для України рух до членства означає готовність не лише поділяти ці принципи, а й забезпечувати їх реальне виконання щодня.