Випадок дискримінації в ЗСУ: Після інтерв’ю військовий Дмитро зіткнувся з переслідуванням
12 червня 2025 року видання Deutsche Welle опублікувало інтерв’ю з 19-річним військовослужбовцем Національної гвардії України Дмитром. У матеріалі під назвою «Відсутність рівноправ’я: з чим стикаються ЛҐБТІК+ військові» він розповів про свій досвід служби як представник ЛГБТІК+ спільноти. Дмитро дотримався всіх вимог інформаційної безпеки, не розкриваючи деталей служби, назви підрозділу чи номера частини. Інтерв’ю було записано у вільний від служби час, і військовий був у цивільному одязі. У розмові він навіть згадав позитивний випадок, коли командир його нового підрозділу, до якого його перевели після гомофобної розправи, підкреслив важливість поваги та рівності.
Про це у соцмережах Військові ЛГБТ+.
Наслідки публікації та дискримінація
Після публікації інтерв’ю ситуація для Дмитра різко погіршилася, оскільки він зазнав дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.
- Дмитра перевели на інше місце служби, що розцінюється як форма покарання.
- Йому перешкодили підписати контракт, хоча він хотів залишитися в підрозділі та мав позитивні характеристики. Через гомофобне ставлення його життєві плани було зруйновано.
- Звільненням пригрозили пресофіцеру бригади, який у приватному листуванні прямо вказав, що причиною є саме інтерв’ю.
Журналістка Deutsche Welle прокоментувала ситуацію: «Ми спілкувалися з Дмитром без вказування його прізвища й підрозділу, представили його як військовослужбовця Сил оборони України. Дмитро був у цивільному одязі, без шевронів. Ми говорили на особисту тему, не повʼязану з бойовими завданнями чи військовою справою».
Додатково відомо, що Дмитро служив добровільно та планував укласти контракт. Під час повторного переведення, яке стало черговою формою гомофобної розправи, його направили в підрозділ, з яким він не проходив злагодження. Це створювало прямі ризики для його життя. Спроба звільнити пресофіцера свідчить про системне переслідування причетних, а постійне цькування завдало серйозної шкоди психічному здоров’ю Дмитра. Після першого переведення у нього з’явилися суїцидальні думки.
Втручання та подальше загострення
Громадська організація «ЛҐБТ Військові за рівні права» негайно звернулася до радниці з ґендерних питань Генштабу ЗСУ Оксани Григор’євої, яка повідомила, що питання вирішене і Дмитра не переводитимуть. Того ж дня командир бригади втрутився в ситуацію та став на захист Дмитра, пояснивши, що не мав повної інформації.
Однак наступного дня ситуація загострилася:
- Розпочався пошук «винного» у розголошенні інформації.
- До цькування додався психологічний тиск та маніпуляція, відома як ґазлайтинг: Дмитру заявили, що все це йому «приснилося», а наказ про переведення «зник» із Системи електронного документообігу (СЕД).
- Його публічно принизили перед особовим складом, назвавши «наркоманом чи алкоголіком» та заявивши, що він «не туди ходив на службу».
- Командири обох підрозділів ігнорували очевидні факти та листування, які підтверджували протилежне, вдаючи, що нічого не сталося.
Позиція ГО: Дискримінація послаблює армію
Цей інцидент знову демонструє, що замість того, щоб цінувати життя та здоров’я кожного військового і сприяти зміцненню бойового духу, деякі командири готові витрачати цінні ресурси на боротьбу з надуманою загрозою. Системна дискримінація ЛҐБТІК+ військовослужбовців є яскравим прикладом боротьби проти свого ж особового складу.
Ми вважаємо, що суспільство не може спочатку заперечувати існування ЛҐБТІК+ військових, а потім карати їх за сміливість заявити про себе. Ми заявляємо про це, щоб:
- поліпшити умови служби для новобранців, особливо молодих добровольців, які прагнуть пов’язати своє життя з армією;
- зробити Збройні сили привабливішими для рекрутингу, показуючи, що на дискримінацію оперативно реагують на всіх рівнях, від Генштабу до командирів відділень.
Подібними залякуваннями гомофобні командири не лише псують імідж ЗСУ та НГУ, а й саботують мобілізацію. Вони ставлять свої особисті фобії вище за спільну мету та Присягу. Вони хочуть замовчати присутність ЛҐБТІК+ людей у своїх підрозділах, чим шкодять самі собі, підриваючи кампанію Президента з рекрутингу молоді до 25 років.
Тисячі ЛҐБТІК+ українців зараз захищають нашу країну на фронті. Вони заслуговують на рівне ставлення та повагу, а не на покарання за те, ким вони є. Дискримінація в армії послаблює всіх нас. Україна бореться за європейські цінності, серед яких рівність і повага до людської гідності.
Ми не величезна російська армія, що кидає людей “на м’ясо”. Нас кількісно менше, і життя та здоров’я кожного військовослужбовця на вагу золота. ЛҐБТІК+ спільнота відстоює не лише свої права, а й право на гідне ставлення та збереження життів інших військових, що сприяє створенню командного духу. У такому середовищі кожен фахівець зможе повністю розкрити свій потенціал, незалежно від того, ґей він чи гетеросексуал, і разом нищити ворога.
