Верховна Рада зняла з розгляду законопроєкт №5488, який передбачав покарання за злочини на ґрунті ненависті
Верховна Рада зняла з розгляду законопроєкт №5488, що стосувався відповідальності за злочини, вчинені з мотивів ненависті. Його відкликали відповідно до регламенту парламенту після відставки уряду Дениса Шмигаля 17 липня 2025 року. До першого читання документ так і не дійшов.
Про це координатор з політики та законодавства Національного ЛГБТІ-консорціуму #LGBTI_PRO Святослав Шеремет, передає Zmina.
У коментарі виданню ZMINA він пояснив, що Міністерство внутрішніх справ розробило і подало цей законопроєкт до Кабміну ще за підписом Арсена Авакова, після чого уряд вніс його до парламенту від імені прем’єра Дениса Шмигаля у травні 2021 року.
Попри те, що законопроєкт визнали частиною євроінтеграційного треку, його не ухвалили.
Утім, за словами Шеремета, кампанія щодо нього допомогла об’єднати державних і недержавних гравців довкола принципів рівності й недискримінації, а також сформувати розуміння проблеми злочинів, мотивованих нетерпимістю.
“Ми, як держава, зараз маємо цілий стос завдань на треку рівності: це протидія мові ворожнечі, це кардинальне оновлення антидискримінаційного законодавства, це справедливе покарання за злочини на ґрунті ненависті. Ці завдання вже вбудовані в полотно урядового планування, і вони вже є частиною наших зобов’язань на треку перемовин з ЄС. Тому прогресивний рух невідворотній. Один крок назад, два кроки вперед – оце геометрія нашого маршруту”, – наголосив він.
Правозахисник переконаний, що нові законопроєкти в цій сфері матимуть переваги перед №5488, бо їх можна буде одразу узгодити з європейськими стандартами. В умовах воєнного часу та майбутнього відновлення країни, на його думку, надзвичайно важливо закласти якісні правозахисні механізми, зокрема для національних спільнот, релігійних груп, людей з інвалідністю, людей, які живуть з ВІЛ, і для ЛГБТІК+.
“Більш конкурентною в Європі та світі виступатиме та країна, де права й свободи людини якнайкраще захищені, причому для якнайширшого спектру соціальних груп. Нові законопроєкти на треку громадянської рівності обов’язково будуть максимально інклюзивними, щоб вирішувати проблеми якомога більшого числа українців та українок”, – резюмував він.
Нагадаємо, що у 2023 році Програма розвитку ООН (UNDP) разом з урядом “Дорожню карту антидискримінаційного законодавства”. У документі зазначено, що українське законодавство лише частково відповідає європейським стандартам, зокрема щодо розслідувань злочинів на ґрунті ненависті, і потребує змін відповідно до рекомендацій Європейської комісії проти расизму та нетерпимості (ECRI) та директив ЄС.
Згодом, під час попередньої перевірки відповідності України правовим нормам Європейського Союзу (розділ 23 “Правосуддя та фундаментальні права”) ЄС і Рада Європи вдосконалити законодавство щодо мови ворожнечі та злочинів на ґрунті ненависті, а також посилити ефективність розслідувань.
Крім того, нині ЄС і Рада Європи в Україні спільний проєкт “Партнерство заради належного врядування”, який передбачає навчання суддів, прокурорів і поліцейських щодо виявлення та розслідування злочинів на ґрунті ненависті відповідно до європейських стандартів.
