Українці кардинально поліпшили ставлення до ЛГБТ
У травні цього року Центр «Наш світ» вирішив повторити опитування українців щодо їх ставлення до ЛГБТ людей, яке для нас провів Київський міжнародний інститут соціології у 2016 році. Звісно, репрезентативність та точність соцопитувань під час війни, напевне, відрізняються порівняно з мирним часом, тому у звіті про опитування 2022 року соціологи КМІСу багато місця приділили методологічним питанням, дійшовши, втім, втішного висновку: «У підсумку, на нашу думку, ми маємо говорити про деяке зниження репрезентативності та зростання похибки (крім зазначеної раніше формальної похибки додається певне систематичне відхилення через розглянуті вище фактори), але при цьому отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення».
І дійсно, результати опитувань і років настільки відмінні, а зміни настільки однозначні, що пояснити їх статистичною похибкою просто неможливо. Як і варто було очікувати, українці продемонстрували загальносвітову тенденцію до все більшого прийняття своїх ЛГБТ співгромадян. Отримані результати дивують швидкістю змін: за шість років, що минули з попереднього опитування, кількість дружніх до ЛГБТ відповідей виросла у два-п’ять разів! Можна тільки гадати, що саме стало причиною такого стрімкого прогресу — можливо, російське вторгнення, здійснене під лозунгами захисту «традиційних цінностей», боротьби з «гей-парадами» та європейським вибором нашого народу. Українці наочно переконалися, що нам несе Русскій мір і хто є нашими справжніми друзями та союзниками.
Втім, це лише здогадки, а фактами є результати, отримані соціологами КМІСу. Отже, в українському суспільстві за шість останніх років у півтора рази скоротилася кількість тих, хто взагалі негативно ставиться до ЛГБТ (з 60,4% до 38,2%), вчетверо зросла кількість тих, хто ставиться до ЛГБТ позитивно (з 3,3% до 12,8%), і у півтора рази — тих, хто ставиться до них байдуже (з 30,7% до 44,8%).
Як Ви в цілому ставитесь до ЛГБТ (гомо/бісексуальних і трансґендерних) людей?
У цьому випадку байдуже ставлення є позитивним фактором, тому що означає відсутність упереджень проти даної групи населення. Таким чином, вже переважна більшість — близько до двох третин — українців приймає ЛГБТ людей такими, як вони є.
Очікувано, найбільш толерантно до ЛГБТ ставляться молоді люди віком 18-29 років: 24% позитивно, 58,8% байдуже, і лише 16,9% негативно. Суттєвої різниці по регіонах України в цьому питанні виявлено не було. Серед представників різних професій/занять, найбільш толерантними до ЛГБТ є студенти та учні, що зрозуміло — це представники молодого покоління, — а також, несподівано, військові та поліцейські. Найбільш нетерпимими є пенсіонери.
Друге питання стосувалося рівності прав для ЛГБТ. З 2016 року вдвічі зросла частка тих, хто декларативно підтримує їх повне рівноправ’я (з 33,4% до 63,7%), і майже вдвічі зменшилася частка тих, хто вважає, що права ЛГБТ людей мають бути певним чином обмежені (з 45,2% до 25,9%). Так само, вдвічі зменшилася кількість тих, хто вагався з відповіддю: з 21,3% до 10,4%. На словах, повну правову рівність ЛГБТ людей тепер підтримує вже дві третини українців. Очікувано, рівень підтримки рівноправ’я ЛГБТ вище, коли респондент молодше, освіченіше та заможніше, а також серед мешканців великих міст.
На Вашу думку, чи повинні ЛГБТ жителі України мати такі самі права, що й інші громадяни нашої країни?
У попередньому абзаці недаремно виявлена підтримка рівних прав для ЛГБТ обережно охарактеризована як «декларативна» і «на словах», оскільки для перевірки розуміння сутності рівноправ’я ми спеціально додали контрольне питання щодо визнання права одностатевих партнерів на сім’ю. Розуміючи, що багаторічна пропаганда гомофобії напевне посіяла в українському суспільстві рефлекторну негативну реакцію на одностатеві шлюби та всиновлення дітей одностатевими парами, ми сформулювали його у максимально прийнятному для широкої публіки варіанті, прибравши ці подразники: «Чи підтримуєте Ви запровадження реєстрованого партнерства для одностатевих пар, подібного до звичайного шлюбу, але без права на спільне всиновлення дітей?» Як і у 2016 році, у 2022 більшість навіть серед тих, хто нібито підтримав повну правову рівність ЛГБТ, відмовили їм у фундаментальному праві людини на повагу до особистого та сімейного життя.
Однак, і тут очевидним є суттєвий прогрес: якщо у 2016 році підтримали таке право лише 4,8% опитуваних, то у нинішньому — вже 23,6%, майже вп’ятеро більше. Разом з 27,1% тих, кому це байдуже, вони вже складають абсолютну більшість українців та суттєво переважають 41,9% тих, хто виступає проти визнання навіть обмежених подружніх прав одностатевих партнерів. Українським церквам та консервативним політикам варто дізнатися про те, що більшість українських громадян не заперечує проти легалізації одностатевих цивільних союзів. У молодших вікових категоріях населення — віком від 18 до 39 років — підтримує визнання сімейних прав одностатевих пар навіть відносна більшість, а разом з тими, кому це байдуже, вони взагалі вдвічі перевищують частку тих, хто проти.
Чи підтримуєте Ви запровадження реєстрованого партнерства для одностатевих пар, подібного до звичайного шлюбу, але без права на спільне всиновлення дітей?
Нарешті, останнє запитання в опитування 2022 року було абсолютно новим: «Як ви ставитесь до участі ЛГБТ людей у захисті України від російської агресії?» Дві третини опитуваних відповіли на нього «Позитивно», і лише 11,4% виявилися настільки гомофобними, що відмовили своїм ЛГБТ співгромадянам навіть у виконанні їхнього громадянського обов’язку та почесного права боронити свою Батьківщину від російського вторгнення. Вочевидь, вони просто потайки симпатизують агресору та складають ядерний електорат проросійських партій, справжню «п’яту колону» Москви в нашому суспільстві.
Як ви ставитесь до участі ЛГБТ людей у захисті України від російської агресії?
