Україна: квірне обличчя війни
Повномасштабна війна Росії проти України змінила життя мільйонів. ЛГБТК+ українці служать у війську, волонтерять, переживають окупацію й полон, рятують одне одного та будують майбутнє країни. Вони — частина українського спротиву. І водночас — часто невидимі для закону.
Саме про це нагадує кампанія All Out «Україна: квірне обличчя війни», що поширює історії з проєкту “The Queer Face of War” — першої глибокої візуальної та усної історії ЛГБТК+ українців під час війни. Проєкт створив відзначений нагородами журналіст і фотограф Дж. Лестер Федер. Його головна ідея проста й водночас потужна: видимість — це форма спротиву.
Невидимі для закону
Сьогодні в Україні багато одностатевих пар не мають базових прав, які для інших сімей є очевидними.
Через відсутність правового статусу сім’ї партнери й партнерки:
-
не можуть відвідувати одне одного в реанімації;
-
не мають права ухвалювати життєво важливі медичні рішення;
-
не можуть розпоряджатися тілом померлого;
-
позбавлені соціальних виплат і гарантій, які держава надає сім’ям військових.
Водночас напади на ЛГБТК+ людей нерідко розслідують як «хуліганство», а не як злочини на ґрунті ненависті. У результаті справжні мотиви насильства ігноруються, а справедливість стає недосяжною.
Історії героїв і героїнь проєкту показують, що йдеться не про абстрактні права — а про життя, безпеку й гідність конкретних людей.
Олексій Полухін: вижити й дати свідчення
Олексія затримали російські військові в окупованому Херсоні після того, як під час перевірки телефону знайшли ЛГБТК+ канали. Його публічно принижували, били та два місяці утримували в ізоляторі, відомому тортурами та сексуальним насильством. Над ним знущалися саме тому, що він — гей.
Згодом Олексій став першим відкритим геєм, який вижив у російському ув’язненні та дав свідчення українській прокуратурі, допомагаючи висунути обвинувачення у воєнних злочинах проти своїх катів.
Його історія — це не лише про жорстокість окупації, а й про важливість юридичного визнання злочинів ненависті. Поки вони не зафіксовані в законі належним чином, справжні мотиви насильства залишаються в тіні.
Леда Космачевська: шлюб як вимушений крок
Коли Михайла відправили на фронт, він попросив Леду одружитися з ним. Вони не були закохані. Михайло боявся, що якщо його вб’ють або він отримає тяжкі поранення, ніхто не матиме законного права забрати його тіло чи ухвалювати за нього медичні рішення.
В іншій країні він міг би одружитися зі своїм хлопцем. В Україні ж закон не давав жодного захисту. Леда погодилася на шлюб, щоб у разі найгіршого діяти як його законна представниця — хоча сама мала партнерку.
Після розголосу ця історія дала новий поштовх загальнонаціональній дискусії про цивільні партнерства. Вона показала: без юридичного визнання квір-українці змушені йти на відчайдушні кроки просто для того, щоб захистити одне одного.
Стася та Аліна: кохання на фронті
Аліна служить із перших днів повномасштабного вторгнення. Стася, ЛГБТ+ активістка, повернулася до Харкова, щоб бути поруч із коханою, розуміючи: кожен день може принести розлуку або втрату.
«З Аліною може щось трапитися, а мене навіть не пустять до неї в лікарню, — каже Стася. — Бо перед законом я для неї — ніхто».
У 2023 році вони влаштували весілля-перформанс, щоб заявити про необхідність цивільних партнерств. Вони досі сподіваються, що одного дня їхнє кохання буде визнане державою.
Без інституту цивільних партнерств квір-сім’ї залишаються абсолютно незахищеними — навіть в умовах війни.
Видимість як форма спротиву
Проєкт “The Queer Face of War” підкреслює: ЛГБТК+ українці не є «окремою темою» — вони є невід’ємною частиною суспільства, яке бореться за свободу та демократичне майбутнє.
Сьогодні, коли визначається майбутнє України, рівність не може чекати. Захист від злочинів на ґрунті ненависті та юридичне визнання одностатевих пар — це не «другорядні питання», а складова правової держави, за яку українці платять надзвичайно високу ціну.
All Out разом з українськими організаціями закликає міжнародну спільноту підтримати права ЛГБТК+ людей в Україні.
✍️ Що можна зробити просто зараз:
-
Підписати петицію за юридичне визнання одностатевих пар в Україні.
-
Підписати петицію за посилення захисту від злочинів ненависті для ЛГБТК+ людей.
Бо саме зараз, коли визначається демократичне майбутнє України, рівність не може чекати.
Кампанія All Out «Україна: квірне обличчя війни»
