В Івано-Франківську бракує водіїв громадського транспорту. Міський голова Руслан Марцінків запропонував залучати до роботи більше жінок, зокрема заохочувати їх безплатними послугами перукарень і салонів краси. У матеріалі «Гендер в деталях» запитують: чи відповідає така пропозиція на справжні труднощі людей, які сідають за кермо тролейбуса або автобуса?
Під час оперативної наради 14 жовтня директор КП «Електроавтотранс» Віталій Голутяк навів цифри: у 2024 році на підприємстві працювали 254 водії, нині – 223. Майже 60% теперішніх водіїв старші за 50 років, частину працівників мобілізували. Кількість жінок за кермом за цей час зросла із 41 до 46. Отже, водійки вже становлять приблизно п’яту частину колективу, але загального кадрового дефіциту це зростання не компенсувало.
Марцінків спершу заговорив про вищу зарплату для жінок. Голутяк пояснив, що оплата водіїв не залежить від статі чи гендеру. Тоді мер запропонував шукати інші переваги: «Не можемо зарплатою? Значить треба інакше зацікавити». Серед прикладів він назвав безплатні відвідини салону краси й перукарні та уточнив: «Я серйозно говорю».
«Гендер в деталях» не заперечує, що стрижка може бути приємним доповненням до соціального пакета – і для жінок, і для чоловіків. Питання в тому, чому саме салон краси став відповіддю на пропозицію зацікавити жінок професією водійки. Людина, яка розглядає таку роботу, насамперед має знати, скільки зароблятиме, як проходитиме навчання і чи зможе поєднати зміни зі своїм життям.
Особливо гострим є питання догляду за дітьми або близькими, які потребують допомоги. Робочий день водія громадського транспорту не завжди вкладається у звичний графік. Голутяк теж звернув на це увагу: «Жінка має багато інших обов’язків, а робота водія – це не зайнятість з 8 до 17». Як зауважують у «Гендер в деталях», рання зміна стає ще складнішою, якщо дитячий садок відчиняється пізніше, а інші члени родини також працюють.
Керівник підприємства пропонував і практичніші способи підтримки, зокрема гуртожиток ближче до роботи для тих, кому важко доїжджати на ранні зміни. Він також говорив про навчання нових водіїв та нестачу працівників ремонтних підрозділів: щоб транспорт вийшов на маршрут, його спочатку потрібно підготувати.
Мер натомість закликав опрацювати окрему програму. «Ситуація [потребує] нестандартного рішення. А жінки – це нестандартне рішення. Подумай, які переваги треба, і ми програму приймемо на сесії. Я буду просити депутатів [ухвалити пакет] для жінок, тільки щоб вони йшли водіями», – сказав Марцінків. Водночас жодної програми чи пільги під час наради не затвердили: йшлося про пропозиції.
Саме слово «нестандартне» в цій розмові привернуло увагу авторів матеріалу. На підприємстві вже працюють 46 водійок. Залучати більше жінок до професії – слушна мета, однак не варто подавати їхню роботу за кермом як щось незвичне, а їхні потреби зводити до догляду за зовнішністю.
Якщо місто готове розробляти окрему програму, «Гендер в деталях» пропонує почати з питань доступності догляду за дітьми й літніми людьми, доїзду на ранні зміни, навчання та умов праці. Насамперед можна запитати самих водійок, що допомагає їм залишатися в професії та що заважає прийти іншим. Людям, яким довіряють пасажирів і транспорт, можна довірити й відповідь на запитання про потрібну їм підтримку.