Свинячі голови, кров і погрози: у Києві заявили про систематичне залякування мережі G×Bar
Увага: матеріал містить згадки про рештки мертвих тварин, кров, погрози та гомофобне переслідування.
Учора, 21 липня, біля входу до київського простору G×Bar Special невідомі залишили відрізані свинячі голови та нутрощі, а поріг і фасад облили рідиною, схожою на кров. За даними компанії, це сталося приблизно о 6:17 ранку.
Поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України — хуліганство. Правоохоронці встановлюють людей, причетних до інциденту.
У G×Bar назвали подію кульмінацією тиску, який триває вже близько місяця. Представники мережі розповіли про погрози працівницям та їхнім родинам, поширення домашніх адрес і персональних даних, псування майна, атаки на сторінки закладів у Google Maps і гомофобні акції біля салонів. Через небезпеку київські простори були змушені залучити охорону та посилити заходи безпеки.
«Коли публікують домашні адреси, коли погрожують сім’ям, коли тероризують команди та намагаються паралізувати роботу бізнесу — це вже не свобода думки. Це насильство», — заявила команда G×Bar у своєму зверненні.
Історія почалася після «КиївПрайду»
Хвиля конфлікту розгорнулася після подій 21 червня, коли в центрі столиці одночасно відбулися ювілейний десятий «КиївПрайд» та акція його противників — «Марш традиції». За оцінкою організаторів, до Маршу рівності долучилися близько п’яти тисяч людей.
Під час антиакції студентка Юліана Казнодій демонстративно стала ногами на веселковий прапор. На запитання журналістів вона спочатку відповіла, що нібито «витирала ноги», бо забруднила взуття. Згодом Казнодій опублікувала перепрошення, написавши, що має інше бачення сім’ї, але не хотіла принижувати людей. Пізніше цей допис було видалено.
На той момент дівчина як приватна спеціалістка надавала послуги в одному із закладів G×Bar. Після розголосу компанія заявила, що її вчинок суперечить цінностям бренду, серед клієнтів, партнерів і команди якого є ЛГБТК+ люди. Співпрацю з Казнодій припинили.
Це рішення спричинило бурхливу реакцію в соцмережах. Частина користувачів підтримала позицію бізнесу, інші звинуватили його у переслідуванні працівниці через особисті переконання. Водночас правозахисний центр «Наш світ» зазначав, що публічної інформації про звернення Казнодій до суду проти компанії немає.
Від суперечки в соцмережах — до залякування людей
За словами команди G×Bar, після припинення співпраці з Казнодій історія не завершилася. Навпаки, тиск почав набирати обертів.
Біля входів з’являлися люди в масках, які розклеювали листівки, вигукували гомофобні гасла та залишали образливі написи. Представники мережі також опублікували фото й відео пошкоджень майна та попередніх акцій біля своїх приміщень.
В авторській публікації, яка привернула увагу до інциденту, також стверджується, що 26 червня невідомий зайшов до одного із закладів і розмазав у вбиральні хімічну речовину, від якої людям стало важко дихати та почали сльозитися очі. Незалежного офіційного підтвердження складу цієї речовини або результатів розслідування у відкритих джерелах наразі немає.
Так само не встановлено публічно, хто саме стоїть за погрозами та останньою акцією зі свинячими рештками. Поява інцидентів після скандалу навколо Казнодій свідчить про часовий зв’язок, однак сама по собі не доводить, що нападники діяли за її вказівкою, були її знайомими або належали до конкретної організації. Це має з’ясувати слідство.
Така обережність важлива: відповідальність за переслідування повинні нести конкретні люди, чиї дії буде доведено, а не всі учасники анти-ЛГБТК+ акції чи прихильники певних поглядів.
Право на переконання не означає права на погрози
Кожна людина може не погоджуватися з позицією компанії, критикувати її рішення або відмовитися від її послуг. Це і є частина свободи слова та вільного суспільства.
Однак публікація домашніх адрес, погрози родичам, переслідування працівниць, псування майна й демонстративне залишення решток тварин біля дверей — це вже не дискусія про цінності. Це дії, метою яких може бути залякування людей і примушування бізнесу змінити свою позицію через страх.
Саме на цьому наголосила команда G×Bar у зверненні до Національної поліції:
«Кожен має право на власні переконання. Кожен має право сперечатися. Але ніхто не має права залякувати людей».
Компанія заявила, що фіксувала попередні випадки та зверталася до правоохоронців, але тривалий час свідомо не виносила ситуацію в публічний простір, сподіваючись на розв’язання проблеми в правовому полі. Після подій 21 липня команда вирішила розповісти про тиск відкрито.
Чому можливий мотив ненависті має значення
Поліція попередньо розслідує подію як хуліганство. Проте важливо, щоб правоохоронці перевірили не лише сам факт псування майна, а й можливий мотив упередження.
У цьому випадку йдеться не про один ізольований епізод. Компанія описує послідовність подій: гомофобні написи, погрози через підтримку ЛГБТК+ людей, оприлюднення персональних даних, акції біля приміщень і зрештою демонстративне використання крові та решток тварин.
Якщо буде встановлено, що людей залякували саме через публічну підтримку рівності та ЛГБТК+ спільноти, цей контекст не повинен загубитися за нейтральним формулюванням про порушення громадського порядку.
Адекватне розслідування важливе не лише для G×Bar. Безкарність у подібних випадках надсилає небезпечний сигнал: достатньо обрати вразливу мішень, прикрити агресію «традиційними цінностями» й поступово переходити від онлайн-цькування до фізичного залякування.
Відкритий бізнес не повинен перетворюватися на фортецю
G×Bar — не правозахисна організація і не політична партія. Це комерційна мережа, яка публічно заявила, що її простори мають бути безпечними для різних людей.
У демократичній країні цього не повинно бути достатньо, щоб працівниці боялися приходити на роботу, власниці хвилювалися за родичів, а біля входу доводилося виставляти охорону.
Підтримка ЛГБТК+ людей не є закликом до насильства проти опонентів і не позбавляє когось власних переконань. Вона означає просту річ: люди не мають зазнавати приниження чи дискримінації через те, ким вони є і кого кохають.
Учорашній інцидент показав, наскільки швидко публічна суперечка може перетворитися на системне залякування. Тепер відповідь залежить від правоохоронців: чи встановлять вони причетних, чи дослідять усю послідовність погроз і чи врахують можливий гомофобний мотив.
«Раніше це ставалося з іншими. Сьогодні це сталося з нами. Завтра це може статися з будь-яким українським бізнесом, який матиме сміливість відкрито відстоювати людські цінності», — наголосили у G×Bar.
