Суд у Харкові відмовив військовому у визнанні сім’ї з партнером: рішення вказує на можливість для ЛГБТІ+ пар, але з умовами
Індустріальний районний суд Харкова відмовив військовослужбовцю Дмитру Лясковецькому у встановленні факту проживання однією сім’єю з його партнером Євгенієм Донцем. Водночас аналіз повного тексту рішення, проведений адвокаткою Оксаною Гузь, показує: попри відмову, суд фактично визнав можливість юридичного визнання одностатевих родин в Україні.
Відмова — не через заборону, а через докази
Ключова причина відмови має не ідеологічний, а процесуальний характер. Суд дійшов висновку, що наданих доказів недостатньо для юридичного підтвердження факту спільного проживання як сім’ї.
Йдеться насамперед про відсутність переконливих підтверджень:
-
ведення спільного бюджету;
-
спільного господарства;
-
участі в утриманні житла;
-
тривалості та усталеності спільного побуту;
-
відкритості стосунків для оточення.
У рішенні зазначається, що самих почуттів і навіть наявності близьких стосунків недостатньо для юридичного визнання сім’ї.
Суд визнав право одностатевих пар на сім’ю
Попри відмову, мотивувальна частина рішення має важливе значення для правозастосовчої практики. Суд прямо послався на практику Європейського суду з прав людини та визнав, що одностатеві пари можуть претендувати на юридичний захист своїх сімейних відносин.
Зокрема, у рішенні зазначено, що:
фактичні шлюбні відносини між особами однієї статі можуть бути визнані за наявності доказів спільного проживання, господарства та взаємних прав і обов’язків.
Також суд підтвердив, що в умовах чинного законодавства звернення до суду залишається єдиним механізмом для одностатевих пар отримати хоча б часткове юридичне визнання.
Прецедент із потенціалом
Ця справа демонструє важливу тенденцію: українські суди поступово визнають європейські стандарти у сфері прав людини, навіть за відсутності прямого законодавчого регулювання.
Водночас рішення підкреслює і проблему — надмірно високий стандарт доказування, який фактично ускладнює доступ до правового визнання для ЛГБТІ+ пар.
Адвокатка зазначає, що команда планує продовжити збір доказів і повторно звернутися до суду.
Системна проблема і зобов’язання держави
Ситуація навколо цієї справи вкотре актуалізує питання відсутності законодавчого врегулювання одностатевих партнерств в Україні.
Відповідно до «Дорожньої карти з питань верховенства права», Україна взяла на себе зобов’язання запровадити інститут реєстрованих партнерств ще до третього кварталу 2025 року. Станом на березень 2026 року цей дедлайн уже пропущено.
Правозахисники наголошують: поки держава не створить чіткий правовий механізм, суди змушені частково виконувати функцію законодавця — що не є їхньою роллю.
Людський вимір справи
Окрему увагу привертає контекст: Дмитро Лясковецький є військовослужбовцем і бере участь у захисті України. Його справа піднімає питання справедливості — адже людина, яка захищає державу, змушена доводити в суді право на існування своєї сім’ї.
Цей кейс стає не лише юридичним прецедентом, а й маркером ширшої проблеми: право на сім’ю досі не є рівним для всіх громадян України.
