Стереотипи в мові та мисленні: новий випуск подкасту «Потрошку» з Танею Касьян

У новому епізоді подкасту «Потрошку» авторка й ведуча Таня Касьян досліджує, як стереотипи формуються, чому вони вкорінюються у повсякденному житті та як проявляються у нашій мові. Вона розповідає, як невинні, на перший погляд, вислови на кшталт «жіночка» чи «стати калікою» можуть підсилювати упередження і мати реальні наслідки – аж до дискримінації й насильства.

🎧 Слухати епізод

Звідки взявся термін «стереотип»?

Таня починає з історичного екскурсу: слово стереотип прийшло з французької та має грецьке коріння – «стерео» (твердий) і «тайпос» (відбиток). Спочатку воно використовувалося у друкарстві для позначення шаблонної друкарської форми. А у 1922 році журналіст Волтер Ліпман уперше вжив його у психологічному сенсі в книзі Public Opinion, описуючи, як люди формують уявлення про світ не на основі особистого досвіду, а через посередницькі образи – історії, новини, чутки.

Чому стереотипи такі живучі?

Серед головних причин – економія зусиль та потреба в безпеці. Стереотипи дають відчуття стабільності, дозволяють не замислюватися щоразу над кожною ситуацією. Але за комфортом приховується небезпека: ці узагальнення позбавляють людей індивідуальності та можуть закріплювати хибні уявлення.

Мова, яка маркує

Таня розглядає приклади слів, що формують або підсилюють упередження. Слово «жіночка» – приклад зменшувального фемінітиву з негативним забарвленням, що створює узагальнений образ жінки певного типу. У мові немає симетричного аналога для чоловіків.

Також ведуча згадує класичну загадку про хірурга, яка виявляє гендерні стереотипи: хлопчик потрапляє в лікарню після ДТП, і хірург каже: «Я не можу його оперувати, це мій син». Батько загинув, тож хто хірург? Правильна відповідь – мати, але багато хто автоматично уявляє чоловіка.

Особисті історії: упередження в дії

Касьян ділиться двома особистими історіями. У першій вона зізнається, що спіймала себе на думці «Фу, бомжі», коли побачила бездомних біля метро. Це змусило її переосмислити власні упередження і долучитись до волонтерських ініціатив. У другій історії вона стає свідком, як батько лякає дитину словами «стати калікою» – фразою, що стигматизує людей з інвалідністю.

Піраміда ненависті: як стереотипи ведуть до насильства

Таня пояснює концепцію піраміди ненависті, розробленої у 1990-х Антидеформаційною лігою. На її основі лежать упередження, далі – мова ворожнечі, соціальна ізоляція, дискримінація, а на вершині – насильство та геноцид. В епізоді звучить уривок з листа Адольфа Гітлера 1919 року, який демонструє, як ідеї вищості одних груп над іншими можуть починатися зі слів – і завершуватись трагедією.

Як протистояти стереотипам?

У фіналі епізоду Касьян пропонує три практичні поради:

1. Відслідковувати власні упередження – усвідомлення вже є кроком до змін.

2. Аналізувати слова, якими ми описуємо інших: не таврувати, а описувати ситуації.

3. Розвивати критичне мислення – відокремлювати факти від оціночних суджень і споживати перевірений науковий контент.

🎙 «Потрошку» – подкаст про коректну мову та подолання бар’єрів у мисленні й спілкуванні. Ведуча Таня Касьян – виконавча директорка ГО «Точка опори ЮА», тренерка з гендерної рівності та інклюзії, авторка книжок «Про що мовчать» і «Наше.Спільне».

Епізод вийшов за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Наумана за свободу» в Україні.

Сподобалось? Знайди хвилинку, щоб підтримати нас на Patreon!