Сексист 2024 року
Сексисти так всіх черговий раз вибісили, що Гендер в деталях вирішили продовжити голосування антипремії Сексист року і скерувати вашу енергію в продуктивне русло.
Винничук, який написав колонку з ностальгією за часами, коли можна було мацати і ґвалтувати і нікому за це нічого не було, Збруч, який це опублікував, львіський університет з млявою реакцією, – це кандидати на антипремію в наступному році.
А за 2024-й рік ми маємо 5 фіналістів:
1. Бар «Поза зоною», в якому готували коктейлі з назвами «Зґвалтований», «Мрія педофіла», «Інцест» і інші «мегакреативи» з присмаком беземпатичності та насмішок над постраждалими від насильства.
2. Викладач Тернопільського національного педуніверситету Володимир Кравець, який на своїх лекціях з педагогіки розповідав, що жіноча логіка якась така особлива, нераціональна, інша справа – чоловіча. Знаєте, як його «покарали»? Назначили ректором університету!
3. Ще один, але вже колишній викладач – Микита Василенко. Цей взагалі відзначився не лише сексизмом, а й любовʼю до росії. Після того як він в інтервʼю російському виданню сказав, що «голодні українки накинуться на іноземних миротворців», його нарешті звільнили з КНУ ім. Шевченка.
4. Студія «Квартал 95» зганьбилися зі своєю сценкою про домагання на робочому місці. Керівник через поцілунки передає підлеглим-військовичкам таємний шифр. Дуже «смішно» в час, коли домагання в армії все ще залишаються неврегульованою проблемою.
5. Шоу «Холостяк» все ще залишається скринькою Пандори з мізогінією, сексизмом та стереотипами. Попри те, що шоу обіцяло виконувати соціальну функцію, відмовитися від цих всіх жіночих бід, які лежать в основі його концепції, певно просто неможливо.
Про фіналістів розповідають комікеси та блогерки, які разом з нами прагнуть викорінити сексизм, а якщо ви хочете прочитати про всі-всі випадки публічного сексизму за 2024 рік – то є ще текст. Ніщо і ніхто не сховається від нашого Сексизм патруля!
5 міні-банок, через які ми обиратимемо переможця антипремії – хто збере найбільше – того і перемога:






Текст Тамара Злобіна
Ілюстрація Oleksandr Grekhov