Сьогодні в гостях проєкту «Реальні історії» від ГО “Ти не один” — новий, цікавий герой. Якщо ви дивитесь новини, зокрема Телевізійну службу новин («ТСН») на каналі «1+1», то, ймовірно, неодноразово бачили цього чоловіка з мікрофоном у кадрі — журналіста Івана Гребенюка.
Іван Гребенюк
Нині Івану 36 років і він живе в Празі. Завершує роботу над великим медійним проєктом і мріє про щасливе життя з чоловіком, а також — про створення власного бізнесу, орієнтованого на ЛГБТІК+ спільноту.
14 червня 2023 року Іван написав на своїй сторінці:
«Давайте знайомитись. Мене звати Іван, мені 34 роки і я гей. Давно вже пора було це зробити…»
Так він зробив публічний камінг-аут — для більшості свого оточення та для мами.
Іван був постійним учасником та свідком Маршів Рівності в Києві ще з самого початку — але як журналіст.
А тепер настав час познайомитися з ним ближче — з його особистою історією, яка довгий час залишалась за кадром. За словами Івана, це — перше інтерв’ю, яке у нього беруть саме як у відкритого гея.
З Іваном спілкувався журналіст і SMM-менеджер «Ти не один» Сергій.
— Це була приємна, відверта розмова. Дуже радий, що маю змогу познайомити вас із таким щирим і відкритим героєм, як Іван, — ділиться він.
📍 «Переїзд у Прагу»
— Я знаю, що ви журналіст, і ви переїхали 5 років тому в Прагу для того, щоб змінити роботу. Розкажіть про себе.
— Я працював на «1+1» як кореспондент ТСН до 2019 року. Тоді подався на конкурс до Праги, де Радіо Свобода шукало кореспондента. Переїзд був свідомим вибором, щоб розширити професійні горизонти і працювати в міжнародній журналістиці. Крім того, прагнув більш вільного життя, адже розумів, що коли знайду партнера, важливо, як до цього ставитиметься держава та чи будемо ми захищені.
— Як змінилося ваше життя після переїзду до Чехії?
— Переїзд став свідомим кроком до спокійнішого життя. Тут я працюю більше як редактор, без біганини, яка була на «1+1». Чехія здивувала розміреним ритмом — ніхто не поспішатиме, проблеми можуть почекати. Через три роки я відчув, що хочу залишитися та інтегруватися в місцеве суспільство.
Продовження інтерв’ю читайте у галереї
