Одностатеві шлюби: чи стала Україна на крок ближчою до цього через резонансне рішення суду
В українському суді вперше визнали проживання двох чоловіків сім’єю. 11 липня рішення Деснянського районного суду Києва мало набути законної сили, але його намагаються оскаржити в апеляційному суді.
Правозахисники вже називають ухвалу Деснянського суду історичною подією, бо вперше в Україні у суді одностатеву пару назвали сім’єю.
Що рішення Деснянського суду змінює для ЛГБТ+ людей в Україні?
Якою є перспектива легалізації одностатевих шлюбів в Україні і якими можуть бути наслідки рішення суду, розбиралась ВВС Україна.
Що вирішив суд
Суд визнав фактичні шлюбні відносини двох чоловіків: що вони спільно проживають разом однією сім’єю, йдеться у суду.
Добиватися визнання своїх стосунків через суд вирішили Зорян Кісь і Тимур Левчук, які вже багато років живуть разом.
“Тепер у нас є судове рішення, яке підтверджує наші з Тимуром почуття одне до одного. Дуже великий і важливий крок до шлюбної рівності в Україні, і маленька перемога у нашій боротьбі за “просте сімейне щастя” українського дипломата”, – заявив Зорян Кісь, який працює у посольстві України в Ізраїлі.
Зорян Кісь з 2024 року перебуває на дипломатичній службі за кордоном, а Тимуру Левчуку відмовили у супроводі його як члену сім’ї. Тому вони пішли до суду, щоб визнати Тимура і Зоряна однією сімʼєю. Рішення суду надіслали МЗС, там мають вирішити, чи надавати Левчуку дипломатичний паспорт для виїзду за кордон.
Чоловіки надали суду докази спільного проживання та ведення спільного господарства з 2013 року: фотографії з церемонії одруження в США за 2017 рік, квитки на спільні авіарейси, спільні банківські рахунки та декларація за 2023 рік, де чоловіки були зазначені як подружжя.
Також суд заслухав чотирьох свідків, які підтвердили факт спільних відносин.
Одностатеві шлюби в Україні тепер дозволені?
Ні. У рішенні Деснянського суду не йдеться про визнання одностатевих шлюбів. Хоча свій шлюб Зорян Кісь і Тимур Левчук уклали у США і це було одним з доказів у їхній справі.
Конституція України та Сімейний кодекс трактують шлюб як союз чоловіка та жінки. Для легалізації одностатевих шлюбів в Україні потрібно вносити відповідні зміни до Конституції та законодавства, а до цього, на думку експертів, ще дуже далеко.
“Українські суди не можуть діяти всупереч законодавству. Ми не ставили навіть питання про визнання одностатевих шлюбів, бо українська судова система не може підтвердити цей факт”, – пояснює адвокатка пари Оксана Гузь з адвокатського об’єднання “Прове”.
Сім’я, за визначенням статті 3, розділу 1 Сімейного кодексу України, створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
“Сім’я, відповідно до законодавства, складається з осіб, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки”, – йдеться у рішенні Деснянського суду.
Тобто союз Зоряна Кіся і Тимура Левченка суд визнав сім’єю, але у рішенні не йшлося про їхній шлюб.
Що змінює рішення Деснянського суду для ЛГБТ+ людей в Україні
“Вперше український суд відкинув всі упередження, гомофобію і справедливо прийняв рішення, де визнав реальний союз людей, які дуже довго живуть разом. Хоча, в Україні немає прецедентного права, але все одно, якщо вже є рішення суду, інші судді можуть орієнтуватися на нього”, – говорить Олена Шевченко, голова громадської організації “Інсайт”, яка допомагає і адвокатує права ЛГБТ+ людей в Україні. Команда ГО “Інсайт” супроводжувала справу Зоряна і Тимуру в суді.
Олена Шевченко сподівається, що за рішенням Деснянського суду з’являться й інші рішення, які захищатимуть права людей.
Хоча це не може замінити легалізацію одностатевих шлюбів чи інститут реєстрованих партнерств, прийняття якого вже кілька років добиваються в Україні. А добиватися визнання у суді – це спосіб для ЛГБТ+ людей захищати свої права, зазначає юристка Оксана Гузь.
Такі рішення суду – це один з інструментів, яким можуть скористатися одностатеві пари для вирішення, наприклад, питання спадщини, спільного володіння майном, допуску в реанімації до коханої людини, чи виконання останньої волі партнера по похованню.
За словами Олени Шевченко з “Інсайту”, люди вже надихнулися прикладом Зоряна і Тимура і пішли до суду – таких звернень є дуже багато.
“Це дуже важка і складна процедура, але це не про церемонію, не про шлюб, це про базове право вважатися сім’єю”, – каже пані Шевченко.
Які шанси на узаконення одностатевих шлюбів і партнерств в Україні
Зорян Кісь і Тимур Левчук майже рік добивалися визнання своєї сім’ї у суді.
Щоб цій парі встановили факт шлюбних відносин, каже їхня адвокатка, їм довелося пройти довгий, складний і принизливий шлях. Зокрема, доводити, що вони – пара, забезпечити суд доказами. Але не всі ЛГБТ+ люди в Україні готові говорити публічно про свою орієнтацію і доводити свої права у суді.
“Це рішення Деснянського суду не замінить просту і прозору процедуру – реєстрацію партнерств. Якщо наша держава не хоче визнавати одностатеві шлюби, то реєстровані партнерства – це хоч якась альтернатива цьому. Але і цей закон ухвалити не хочуть”, – обурюється Оксана Гузь.
Наразі в Україні одностатеві пари не можуть ні взяти шлюб, ні зареєструвати цивільне партнерство.
У 2022 році петиція до президента Володимира Зеленського про легалізацію одностатевих шлюбів набрала 25 тисяч необхідних підписів, але для ЛГБТ+ людей нічого не змінилося. Під час війни міняти Конституцію не можна, відповів президент.
У 2023 році у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт 9103 про цивільні партнерства для одностатевих пар. В уряді підтримали цей законопроєкт як важливий пункт виконання угоди про Асоціацію з ЄС.
Однак за два роки законопроєкт так і не дійшов до розгляду у сесійній залі.
Цивільне партнерство або реєстроване партнерство – це одна з форм визнання стосунків між двома людьми, які бажають мати права та обов’язки, подібні до тих, що є в шлюбі між чоловіком та дружиною, пояснюють у правозахисні організації Zmina.
Такі партнерства існують у понад 20 країнах світу.
Позиції “проти”
Якби депутати ухвалили законопроєкт 9103, зареєстровані цивільні партнери вважалися б близькими родичами і могли б користуватися майже такими ж правами, як подружжя.
Однак цей законопроєкт зустрівся з критикою. Проти нього виступила Всеукраїнська рада церков, називаючи “реєстровані партнерства” атакою на сім’ю в Україні.
У Православній церкві України заявили, що цей законопроєкт несе загрозу для суспільної моралі.
Закликали не ухвалювати його кілька об’єднань місцевих депутатів.
“Законопроєкт 9103 помер. Він напоровся на гомофобний комітет з правової політики, де його заблокували. Це основний комітет. Без його погодження у зал він вийти не може. Я не бачу жодних шансів, щоб його там розблокували”, – каже депутат Дмитро Гурін, один з ініціаторів 9103.
Як видно зі стенограми засідань комітету з правової політики, яку публікує правозахисна організація Zmina, депутати комітету посилалися на те, що проти цього закону виступає Рада церков і, що його ухвалення може призвести до великого скандалу.
“Нам потрібно зараз суспільне якесь збурення? Це в час війни, коли ми переживаємо тяжкі часи, хтось собі вирішив збурити ще раз суспільство”, – говорив на одному з засідань комітету депутат Іван Калаур із фракції “Слуга народу”.
Однак у зареєстрованих партнерств все ще є шанс бути проголосованим у Раді, вважає Дмитро Гурін.
Він разом з колегами наприкінці минулого року зареєстрував у Раді інший законопроєкт – 12252, який виписаний дещо по-іншому, але його суть схожа до проєкту 9103.
Якщо його ухвалять, одностатеві пари в Україні зможуть реєструвати партнерства, отримати статус близьких родичів і всі відповідні права та обов’язки, йдеться у пояснювальній записці.
Майно, набуте за час перебування в зареєстрованому партнерстві, належатиме партнерам спільно.
При цьому у законопроєкті йдеться, що зареєстроване партнерство не є шлюбом і не регулює питання батьківства партнерів.
У цього законопроєкту більше шансів на ухвалення, на думку Гуріна, бо основний комітет у нього інший – не правової політики, а комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Хоча Верховна Рада отримала законопроєкт ще наприкінці листопада 2024 року, але його досі не розглянули.
Ще два роки тому, у червні 2023 року, Європейський суд з прав людини визнав, що Україна порушує і дискримінує одностатеві пари, бо відмовляє їм у будь-якій формі юридичного визнання та захисту порівняно з різностатевими парами.
Про це йдеться у рішенні ЄСПЛ у справі Андрія Маймулахіна та Андрія Марківа.
“У нас є спільна власність, взаємна підтримка та турбота, наші улюблені тварини, зобов’язання один перед одним та взаємна відповідальність. Ми ділимо всі радощі та негаразди як будь-яка сім’я, але в очах держави – ми два окремих чоловіки, які не мають нічого спільного”, – розповідав Маймулахін.
Європейський суд з прав людини постановив, що не дозволяючи одностатевим парам реєструвати стосунки, Україна порушує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.
Саме на це рішення ЄСПЛ посилався Деснянський суд, коли ухвалював рішення про визнання сім’єю Зоряна Кіся і Тимура Левчука.
“Кожного разу кажуть, що це не на часі, що суспільство не готове. У нас це не на часі, бо ковід, бо вторгнення. Але права людини не можуть бути на часі, або не на часі. Будь-яка людина повинна мати рівні права з іншими людьми”, – каже юристка Оксана Гузь.
