«Сталося, як гадалося! Віднині захист прав ЛГБТІК+ стає окремою ціллю національної стратегії», – написав правозахисник Святослав Шеремет після оприлюднення нової Національної стратегії у сфері прав людини. Документ затверджено указом президента №1038/2026 від 12 жовтня.
Стратегія визначає напрями державної політики у сфері прав людини, зокрема з урахуванням війни та європейської інтеграції. Вона не змінює закони сама по собі: для виконання її завдань уряд має підготувати окремий план заходів.
У документі ЛГБТІК+ людей прямо названо серед груп, які можуть стикатися з підвищеним ризиком порушення прав. Стратегія також констатує: «ЛГБТІК+ залишаються однією із груп з підвищеним ризиком дискримінації, мови ворожнечі та інших проявів нетерпимості (ненависті)».
Захисту їхніх прав присвячена операційна ціль №14. Її повна назва – «Запобігання та протидія дискримінації, мові ворожнечі і кримінальним правопорушенням з мотивів нетерпимості, дотримання прав ЛГБТІК+».
Святослав звертає увагу і на те, що документ називає чотири ознаки, які потребують чіткішого відображення в законодавстві: сексуальну орієнтацію, гендерну ідентичність, гендерне самовираження та статеві ознаки. Йдеться, зокрема, про норми щодо відповідальності за злочини з мотивів нетерпимості та механізми захисту від дискримінації.
Що це може означати на практиці? Стратегія передбачає вдосконалення антидискримінаційного законодавства, збір і аналіз даних про випадки дискримінації, а також дієвіший захист постраждалих у судових та адміністративних процедурах. Окремо йдеться про належне виявлення, документування й розслідування злочинів з мотивів нетерпимості, зокрема гомофобії та трансфобії, і про притягнення винних до відповідальності.
Серед інших завдань – посилення спроможності Уповноваженого Верховної Ради з прав людини як національного органу з питань рівності, навчання правоохоронців і суддів, підвищення готовності державних і місцевих органів реагувати на дискримінацію та насильство, а також доступ постраждалих до безоплатної вторинної правничої допомоги. Документ передбачає і роботу над суспільним середовищем, у якому ЛГБТІК+ люди не зазнають дискримінації.
Водночас, наголошує Шеремет, у Стратегії не йдеться про юридичне визнання одностатевих пар або врегулювання прав та обов’язків щодо дітей, які зростають у таких сім’ях.
«Відсутність прямої згадки про реєстровні партнерства власне у Стратегії НЕ блокує роботу над ними», – пише він.
На думку правозахисника, Україна ще має визначити правову форму такого визнання. Серед можливих шляхів він називає окремий закон про зареєстровані цивільні партнерства, зміни в межах проєкту нового Цивільного кодексу №15150 або інші законодавчі рішення. Шеремет також згадує можливість у майбутньому поширити шлюб на пари незалежно від статі. Жоден із цих варіантів нова Стратегія не запроваджує.
«Тепер м’яч на боці уряду», – підсумовує Святослав.
За указом Кабінет Міністрів має протягом шести місяців, із залученням державних органів, фахівців і громадянського суспільства, затвердити операційний план реалізації Стратегії на 2027–2029 роки. Саме в ньому мають з’явитися конкретні заходи, відповідальні за них і строки виконання.
Шеремет пов’язує ухвалення Стратегії також із фінансуванням за програмою Ukraine Facility та називає суму до 400 мільйонів євро.
За словами правозахисника, над Стратегією працювали понад рік, провідну роль у підготовці відігравало Міністерство юстиції, а громадські організації долучалися до консультацій. Не всі їхні пропозиції були враховані. Та появу окремої операційної цілі щодо прав ЛГБТІК+ Шеремет називає результатом спільної роботи державних інституцій і правозахисного руху.