ЛГБТ+ військові в Україні: подвійна боротьба за свободу і рівність
Повномасштабна війна докорінно змінила життя українців. Разом із новими викликами частина суспільства вважає, що питання прав людини можна відкласти «на потім». Зокрема це стосується прав ЛГБТ+ людей. Проте у ХХІ столітті базові свободи та рівність не можуть бути другорядними. Серед тих, хто воює за Україну на передовій і в тилу, є представники різних спільнот, у тому числі й ЛГБТ+. Вони віддають свої сили і життя за країну, але водночас змушені щодня стикатися з упередженнями, дискримінацією та насильством.
Єдність під час війни
Війна ще раз довела: перемогти можна лише разом. На фронті люди різних статей, походження та орієнтацій воюють пліч-о-пліч. І держава повинна гарантувати їм рівні права. Про це пише видання «Наше місто».
Гомофобія як спадщина минулого
Ставлення до ЛГБТ+ людей в Україні залишається неоднозначним.
«У першій половині 2024 року спостерігалося суттєве зростання гомофобної і трансфобної агресії – 29 випадків проти 25 за весь попередній 2023 рік. На нашу думку, це можна пов’язати насамперед зі збільшенням публічної активності як ЛГБТ+ організацій і активістів(ок), так і різного роду гомо/трансфобних угруповань», – зазначає ЛГБТ+ центр «Наш Світ».
Йдеться про напади на ЛГБТ+ заходи та центри, пошкодження майна й навіть фізичне насильство. Значна частина агресії спрямована проти бізнесів, які підтримали Прайд-місяць чи кінофестиваль Sunny Bunny.
Такі випадки демонструють, що гомофобія і трансфобія – це наслідок радянської та пострадянської спадщини, яка й досі впливає на суспільні настрої.
Особиста історія Олександра Рад’яконова
23-річний Олександр Рад’яконов із Дніпра відкрито заявляє про свою гомосексуальність, веде блог та займається фотографією. Проте ще кілька років тому його життя було іншим: служба в армії, психологічні випробування та цькування від побратимів.
– До армії я не був повністю відкритим, – згадує він. – Боявся реакції оточення й розголосу.
У 2023 році він добровільно пішов служити, обравши професію зв’язківця. Спочатку почав робити натяки у своїх відео, що він гей, приєднався до спільноти ЛГБТ+ військових, дав кілька інтерв’ю. Але це обернулося проблемами.
Особливо болючим стало те, що його таємницю розкрила військова психологиня.
– Я довірився їй, розповів про страх бути відкинутим. Думав, що це залишиться між нами. Але вона повідомила керівництву. Поки я був на навчанні, батальйону заявили: «У нас є представник ЛГБТ+, тримайтеся від нього подалі».
Після цього розпочалося справжнє цькування.
– Я чув за спиною насмішки, а потім дізнався, що мене хочуть «провчити». Було страшно, я навіть боявся, що власні побратими можуть вистрелити мені в спину.
Попри тиск, кілька людей його підтримали. Один спеціально залишався поруч, аби знизити ризики конфліктів, інший регулярно телефонував і виявився теж геєм.
Через сім місяців Олександр залишив службу. Зараз він займається блогерством і каже, що в цивільному житті майже не стикається з гомофобією.
Чому важливі цивільні партнерства
Олександр переконаний, що ухвалення закону про цивільні партнерства – це першочерговий крок:
– Він охоплює захист від насильства та юридичні права партнерів. У сучасному світі агресія через орієнтацію неприпустима. Це залишки радянської системи.
Прихистки для ЛГБТ+
ГО «Альянс Глобал» створила мережу шелтерів у Києві, Дніпрі, Харкові та Львові. Координаторка Анастасія Грушевська розповідає:
– У Києві можемо розмістити 15 людей, у Дніпрі – 12, у Харкові – 16, у Львові – 10. Проживання безкоштовне до трьох місяців.
Крім житла, учасники отримують продуктові та гігієнічні сертифікати, психологічну допомогу та підтримку у працевлаштуванні.
Особливо вразливою групою залишаються трансгендерні люди. Їх часто дискримінують через невідповідність документів гендерній ідентичності.
Виклики мобілізації
Проблеми виникають, коли трансгендерні люди змінюють гендерний маркер у документах. У деяких випадках це трактують як «ухилення від мобілізації», а іноді транс-чоловіків мобілізують із фразою: «Ти ж хотів бути чоловіком!».
Що ще потрібно змінити
Серед ключових завдань – ухвалення закону про цивільні партнерства та визнання злочинів на ґрунті ненависті.
– Часто побиття ЛГБТ+ людей кваліфікують як «хуліганство». Але справжня причина – гомофобія, – наголошує Грушевська.
Повага і рівність – сьогодні
ЛГБТ+ люди – частина українського суспільства. Вони воюють і працюють заради майбутнього країни.
Тому питання безпеки, рівності та законодавчого захисту не можуть чекати. Це не «тема майбутнього» – це нагальна потреба сьогодення.
Слава всім Героям, які боронять Україну – незалежно від статі та орієнтації!
