Чи наважиться парламент узаконити одностатеві шлюби і коли: інтерв’ю з Інною Совсун

За свої права ЛГБТ-спільноти в Україні борються давно, але парламент досі не ухвалив закони, які б дозволили геям, лесбійкам, бісексуалам чи трансгендерам узаконювати одностатеві шлюби, або мати захист у разі злочинів, скоєних проти них на підставі ненависті.

У війну питання загострилося, адже через неузаконені стосунки члени ЛГБТ-пар не мають однакових прав з традиційними подружжями, в яких чоловік чи дружина воює на фронті. Чи запровадять в Україні одностатеве партнерство та чи вимагає цього ЄС, в інтерв’ю Новини.LIVE розповіла народна депутатка України Інна Совсун.

ПИТАННЯ ОДНОСТАТЕВОГО ПАРТНЕРСТВА АКТУАЛІЗУВАЛОСЯ СЬОГОДНІ ЧИ ЙОГО В УКРАЇНІ МАЛИ Б ВИРІШИТИ ДАВНО?

— Я б хотіла, щоб це питання в Україні було давно закрите. Але ми бачимо, що воно підіймається тяжко, і навіть на політичному рівні чуємо дискусії з цього приводу. Найчастіше ті, хто висловлюються, це агресивно консервативні люди у Верховній Раді, які категорично проти будь-яких ініціатив у цьому напрямку.

На парламент цього скликання було досить багато сподівань — що він молодший, а значить буде прогресивніший. Але навіть у ньому ми не бачимо групи депутатів, які готові виступати на захист прав ЛГБТ. Я в цьому питанні почуваюся дуже самотньо.

Я би хотіла, щоб питання про права ЛГБТ були закриті, але правда в тому, що у нас на політичному рівні їх відкривати бояться

Якщо подивитися на законодавство, то представники ЛГБТ-спільноти вже декілька років вимагають законопроєкт про зміни до кримінального кодексу, аби злочини на підставі ненависті до ЛГБТ вважалися злочинами на підставі ненависті. Це досить простий законопроєкт, який точно не суперечить традиційним цінностям українського народу. Але цей документ безнадійно застряг у комітеті правоохоронної діяльності і щодо нього не виноситься рішення.

ПАРЛАМЕНТ — ЦЕ ЗРІЗ СУСПІЛЬСТВА. ЧИ ГОТОВЕ ВОНО ДО ТАКИХ РІШЕНЬ?

— Дискримінації в суспільстві багато, але в Україні відбувається суттєвий зсув в цьому питанні. І якщо ми подивимося на соціологію і тенденції, то вони дуже позитивні. Я понад десять років викладаю в університеті і постійно спостерігаю за молоддю. І якщо десять років тому слово “ЛГБТ” мало хто наважувався вимовити, то зараз серед моїх студентів нормою є вимагати захисту прав ЛГБТ, а не замовчувати.

За останнім опитуванням, яке було проведене КМІС, 63,7% українців вважають, що ЛГБТ люди повинні мати такі ж права, як і решта українців. Щодо підтримки цивільних партнерств одностатевих пар показники не такі райдужні — 23,6% українців підтримують одностатеві цивільні партнерства. Але є можливості для прогресу, бо 27% сказали, що їм байдуже, а значить вони не проти.

Зміни в суспільній свідомості відбуваються. Додатковим поштовхом стала війна, бо для нас зараз очевидно те, що ми є протилежними до росії, а у них гомофобія є частиною державної ідеології.

“Гейпропаганда” або щось таке на термінологічному рівні до нас прийшла з росії, і вона багато робить для того, аби просувати ці ідеї. Зараз люди намагаються відмежуватись від рф шляхом підтримки протилежних поглядів, ніж ті, які просуває путін.

ЯКІ ПРАВА ЛГБТ ПОРУШУЮТЬСЯ В УКРАЇНІ У ВІЙНУ?

— Важливе питання можливості надання стосункам законного статусу. Зараз ЛГБТ пари, де один з членів пари є військовим, стикається з низкою проблем. Банальне питання доступу до людини, яка опинилася в реанімації. Туди допускають лише членів родини, але у нас одностатеві пари не вважаються сім’єю.

Є трагічні випадки з загиблими: хто має право ухвалювати рішення про поховання? Питання успадкування, спільного майна — це ті речі, які треба буде врегульовувати. Але відверто скажу — я не дуже оптимістична, що це станеться швидко.

ПОТРІБНІ НОВІ ЗАКОНОПРОЄКТИ, ЧИ ЗМІНИ В ЧИННІ ЗАКОНИ?

— Можна було йти двома шляхами. Як варіант, змінювати законодавство про шлюб і розширювати термін — поширювати шлюб на одностатеві пари. Зайти у зміни до Конституції у воєнному стані ми не можемо.

Це має бути новий законопроєкт, яким треба запровадити термін “цивільне партнерство”, тому що зараз його в законі немає і такої форми співжиття двох людей не передбачено. Цивільне партнерство як інститут треба створювати з нуля. Це не точкові зміни до законодавства, а нова концепція.

ЧИ ПОТРІБНІ НАМ ЦІ ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ ДЛЯ ВСТУПУ В ЄС?

— Серед вимог ЄС є вимога про захист прав людей. Права людини — досить широке поняття, вочевидь, воно містить і права ЛГБТ-людей. Говорити про те, що це є однією з вимог вступу до ЄС, не можна, бо в ЄС не всі країни мають одностатеві партнерства. Але це б точно продемонструвало наш поступ в напрямку Євроінтеграції.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ ЩОДО ЛГБТ-ПАРТНЕРСТВА НА КОМУ, НА ЯКІЙ ГІЛЦІ ВЛАДИ?

— Президент дійсно відповів на петицію, і я бачила багато радісних повідомлень в соцмережах, що президент погодився і підтримав. Але я геть не так оптимістично прочитала його відповідь. Якщо говорити, чи це активна позиція щодо підтримки одностатевих партнерств, — ні.

Він сказав “прошу розглянути це питання”, але результат розгляду може бути різний. Зараз президент зняв із себе цю відповідальність, доручивши уряду щось робити.

З того, що я бачу, у питанні розробки законопроєкту нічого не відбувається. Тому я думаю, що питання може бути ініційоване тільки з середини парламенту. Але чи буде підтримка?

Антоніна Карташева

Джерело

Поділись публікацією
Залишити коментарій