Трансгендерні люди в Чорногорії досі без базових прав: закон роками залишається заблокованим
У Чорногорії трансгендерні люди продовжують жити без повноцінного юридичного визнання своєї ідентичності, попри прямі вимоги Європейська комісія ухвалити відповідний закон у межах євроінтеграції. Відсутність цього рішення означає не лише юридичні труднощі, а й щоденну дискримінацію, небезпеку та виключення з базових сфер життя.
Життя з «чужими» документами
Активіст Алексa Радоньїч із організації Spektra описує ситуацію просто: трансгендерні люди змушені жити з документами, які не відповідають їхній ідентичності. Це створює постійні проблеми — від банківських операцій і медичних послуг до пошуку житла чи роботи.
«Як живуть трансгендерні люди? Вони виживають. Система нас не визнає», — говорить він.
Через це навіть базові речі стають складними або небезпечними. Люди змушені щодня доводити свою ідентичність або уникати ситуацій, де потрібно показувати документи.
Закон, якого досі немає
Робота над законом про юридичне визнання гендерної ідентичності триває вже понад десять років. Документ передбачає можливість змінити гендер у документах без обов’язкових операцій чи стерилізації — відповідно до сучасних європейських стандартів.
Наразі ж ситуація протилежна: хоча це прямо не прописано в законі, на практиці трансгендерні люди змушені проходити стерилізацію, щоб змінити документи. Міжнародні організації вважають таку вимогу порушенням прав людини.
Попри обіцянки, влада не пояснює, чому закон досі не ухвалений. Парламент і уряд не відповідають на запити журналістів, а в громадському секторі побоюються, що частина політиків свідомо блокує його прийняття.
Європейський тиск і ризики для інтеграції
Для Чорногорії це питання — не лише внутрішнє. Як країна-кандидат на вступ до ЄС, вона зобов’язалася гармонізувати законодавство із європейськими стандартами.
Єврокомісія ще у 2024 році підтримала закон і наголосила: його ухвалення є частиною зобов’язань у сфері прав людини. Зволікання може підірвати довіру до країни та сповільнити переговори про вступ.
Активісти прямо говорять про ризики:
«Ігноруються рекомендації і порушується практика Європейського суду з прав людини», — зазначає Радоньїч.
Дискримінація і насильство — щоденна реальність
Проблеми не обмежуються лише документами. За даними досліджень, трансгендерні люди в Чорногорії стикаються з одним із найвищих рівнів дискримінації серед ЛГБТІК+ груп у Європі.
- близько 40% транслюдей повідомляють про дискримінацію;
- кожна четверта людина зазнавала насильства;
- значна частина не звертається до поліції через недовіру та страх.
Особливо гостро стоїть питання безпеки. Нещодавній випадок із погрозами викрадення і насильства щодо трансгендерної активістки Іди Маркович лише підтвердив масштаби проблеми.
Чому закон важливий
Йдеться не лише про формальності. Без юридичного визнання люди:
- не можуть нормально працювати;
- стикаються з бар’єрами в медицині;
- мають проблеми при перетині кордону;
- ризикують дискримінацією у повсякденному житті.
У більшості європейських країн уже діє модель самовизначення — коли людина може змінити гендер у документах без медичних втручань. Чорногорія ж досі відстає навіть від базових стандартів.
Ситуація в Чорногорії показує, як затягування політичних рішень безпосередньо впливає на життя людей. Поки закон залишається заблокованим, трансгендерні люди змушені існувати в системі, яка їх не визнає.
І хоча країна декларує рух до Європи, у сфері прав людини вона досі не зробила крок, який для багатьох інших держав уже став базовим стандартом.
