В Україні запустили перший публічний дашборд про мову ворожнечі щодо ЛГБТІК+ людей
В Україні з’явився перший публічний дашборд, присвячений аналізу ризиків мови ворожнечі щодо ЛГБТІК+ людей. Його запустила громадська організація «Бюро “Ми — є!”» як інструмент для моніторингу публічного дискурсу та відстеження небезпечних тенденцій у медіа й суспільному просторі.
Платформа доступна і, за словами авторів, створювалася максимально обережно — не як «архів ненависті» чи список винних, а як аналітичний інструмент, який допомагає побачити загальну картину.
«Його завдання — показувати, які ризики повторюються в публічному дискурсі, які наративи виникають найчастіше, який рівень потенційної шкоди можна простежити та де інституційна реакція потребує більшої послідовності», — пояснюють у ГО.
Автори наголошують: дашборд не містить персональних даних, прямих посилань на матеріали чи цитування мови ворожнечі. Це принципова позиція команди, адже моніторинг не повинен перетворюватися на повторне поширення дискримінаційного контенту.
Запуск платформи відбувся одночасно з презентацією аналітичного звіту «Публічний дискурс в Україні щодо ЛГБТІК, 2022–2025: ризики, пов’язані з мовою ворожнечі, та архітектура реагування». У дослідженні йдеться про те, як змінювалися публічні наративи навколо ЛГБТІК+ тематики в Україні після початку повномасштабної війни, які форми мови ворожнечі трапляються найчастіше та як на це реагують державні інституції.
Презентація дашборду та звіту пройшла за підтримки Офісу Ради Європи в Україні. У заході взяли участь представники Офісу Омбудсмана, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Національної поліції, посольств країн ЄС, а також українських і міжнародних правозахисних організацій.
У ГО «Бюро “Ми — є!”» підкреслюють: їхня робота не про цензуру чи автоматичні покарання.
«Це про те, як говорити про складні та чутливі теми відповідально — через дані, контекст, стандарти прав людини та повагу до свободи слова», — зазначають автори ініціативи.
Очікується, що дашборд стане корисним інструментом для журналістів, редакцій, правозахисних організацій, дослідників та міжнародних партнерів, які працюють із темами рівності, недискримінації та доступу до правосуддя.
Окрему увагу розробники приділяють саме системному аналізу. Йдеться не лише про окремі випадки агресивної риторики, а про ширші моделі — як формуються небезпечні наративи, які теми стають тригерами для хвиль ненависті та як це впливає на безпеку ЛГБТІК+ людей у публічному просторі.
Публічний запуск такого інструменту став одним із перших подібних прикладів в Україні, де питання мови ворожнечі дедалі частіше опиняється у центрі дискусій про права людини, медіаетику та європейські стандарти.
