Заборона веселкових прапорівв Берлині: лівий політик Бодо Рамелов захищає рішення Юлії Клекнер
Під час берлінського CSD (Прайду) у липні цього року на будівлі Рейхстагу не майорів веселковий прапор. Рішення президентки Бундестагу від ХДС Юлії Клекнер заборонити прапор гордості, а також її дії проти різнокольорових прапорців і стікерів для квір-співробітників парламенту викликали величезний скандал. 26 червня депутати від Лівих і Зелених навіть прийшли до пленарної зали в одязі кольорів веселки на знак протесту.
Тепер, через п’ять місяців, несподівано на захист Клекнер став відомий лівий політик — віцепрезидент Бундестагу Бодо Рамелов (колишній прем’єр-міністр Тюрингії).
«Я підтримую рішення Юлії Клекнер», — заявив він в інтерв’ю газеті «Freies Wort».
Рамелов: Клекнер усе дуже добре обґрунтувала
За словами Рамелова, у президіумі Бундестагу рішення Клекнер обговорювали, але вона їх «дуже добре обґрунтувала», і всі змогли зрозуміти її логіку.
Він пояснив: Клекнер наказала підняти веселковий прапор 17 травня — у Міжнародний день боротьби з гомо- і трансфобією (IDAHOBIT). Але 26 липня, у день берлінського CSD, прапор не піднімали.
Причина, на думку Рамелова, проста й послідовна: «Бундестаг не може вивішувати прапори кожної великої демонстрації, яка відбувається в Берліні — а такі мітинги бувають майже щотижня. Юлія запитала мене: чи треба нам тоді на кожній пропалестинській демонстрації в Нойкельні вивішувати палестинський прапор? Я відповів — ні».
Попередниця Клекнер, соціал-демократка Бербель Бас, у 2022 році вперше дозволила підняти веселковий прапор на CSD і наголошувала, що це про «культуру поваги й визнання». Критики з SPD, Зелених, Лівих і квір-організацій вказували: саме зараз, коли праві екстремісти дедалі частіше нападають на прайди, відмовлятися від символу солідарності — це дуже поганий сигнал.
Рамелов бачить «змагання в провокаціях»
Рамелов стверджує, що ще влітку казав журналістам про свою підтримку Клекнер, але ЗМІ це проігнорували й цитували лише те, що він щороку вивішував веселковий прапор перед держканцелярією в Ерфурті.
Щодо значків і дрес-коду він розповів: «Юлія хотіла дуже жорстких заборон. Ми переконали її, що червону стрічку боротьби зі СНІДом чи жовту стрічку солідарності з жертвами нападу ХАМАС 7 жовтня заборонити неможливо». У підсумку домовилися: ніяких видимих значків і символів, «щоб зберігалася нейтральність».
Рамелов вважає, що правила потрібні не через дріб’язковість, а щоб у парламенті знову головними були аргументи, а не «змагання, хто провокативніший символом». «Якщо одній фракції забороняємо кольори рейхспрапора, то іншим треба забороняти палестинські прапори на футболках чи значках. На жаль, у цьому змаганні провокацій бере участь і моя власна фракція», — додав він.
