В окупованому Криму трансгендерні та ЛГБТ-люди залишаються мішенню системних утисків і насильства. Активістка Лілія Хвилька, яка була змушена покинути півострів, розповіла Суспільне Крим, як жила під домашнім арештом, уникла вироку окупаційного суду та виїхала до Європи.
Лілія, уродженка Керчі та трансгендерна жінка, згадує свою втечу восени 2022 року:
«Коли я виїжджала з Криму, я вже перебувала під домашнім арештом, в мене був електронний браслет на нозі».
Щоб залишити півострів, Лілія самостійно зрізала браслет. Виїжджати довелося через територію Росії та Білорусі, маючи при собі лише українське свідоцтво про народження. Допомогу надали волонтери, з якими вона зв’язалася через інтернет.
Під час домашнього арешту їй заборонили спілкуватися з друзями та користуватися поштовими сервісами.
«У мене була заборона на будь-які дії, користування кореспонденцією, спілкування з друзями. Єдине, що я могла дзвонити та користуватися інтернетом», — пригадує вона.
Ще підлітком Лілія усвідомила свою гендерну ідентичність:
«У 16 років я вже знала, що зроблю трансгендерний перехід, тому що я дівчина. Але я дуже боялася звертатися в Росії до лікарів чи комусь про це говорити».
У 2014 році, коли їй було 18, Лілія брала участь у Революції гідності й пам’ятає перші дні окупації:
«Коли прийшла російська влада, повністю зникла свобода слова. Одразу почали виїжджати або зникати українські активісти й журналісти».
У 2022-му проти Лілії, яка тоді ще була відома як Ілля Ганцевський, окупаційна влада відкрила кримінальну справу за проукраїнські дописи у соцмережах.
«Проти мене відкрили справу за 207.3 статтею КК РФ — дискредитація Збройних сил Російської Федерації. Це дуже тяжкий злочин, який відносять до серії терористичних. Мені мали обирати запобіжний захід буквально наступними днями».
Очікуючи вироку, Лілія вирішила не залишатися в Криму, адже переслідування ЛГБТ-спільноти ставали дедалі жорсткішими. Вона нагадує, що після окупації півострова з Керчі виїхали всі відомі трансгендерні дівчата.
«Так званий голова Республіки Крим Сергій Аксьонов тоді прямо сказав, що вони будуть боротися з ЛГБТ».
Менеджерка Центру прав людини ZMINA Ірина Юзик зазначає, що у 2023 році Верховний суд РФ визнав ЛГБТ-спільноту «екстремістською організацією», що відкрило шлях до кримінального переслідування тих, хто не приховує свою ідентичність.
Правозахисниця Кароліна Палайчук додає, що на окупованих територіях зафіксовані випадки катувань, принижень і сексуального насильства щодо ЛГБТ-людей:
«І це було і катування, і тортури, і публічне приниження, і тілесні ушкодження, і сексуальне насильство».
Документовані свідчення мешканців Херсонщини підтверджують ці факти. Ірина Юзик розповідає історію чоловіка на ім’я Олексій, якого зупинили на блокпості, знайшли у телефоні «небажаний» контент і кинули до підвалу, де його били, змушували носити червону сукню та водили на допити роздягнутим. Йому вдалося вижити. Ще одна жертва — 24-річна Діана, лесбійка з Херсонщини: за веселковий прапор у її домі її також ув’язнили, а потім розстрілювали разом з іншими утримуваними, вижили лише четверо.
Правозахисники радять ЛГБТ-активістам залишати окуповані території.
«У першу чергу треба зберегти життя й здоров’я. На жаль, українське законодавство там не діє, а захистити людей від переслідувань ми не можемо», — підкреслює Палайчук.
За даними ГО «Прожектор», щонайменше 50 осіб, які виїхали з окупованих регіонів, зазнали тортур та насильства через свою ЛГБТ-ідентичність. Семеро постраждалих уже подали заяви до правоохоронних органів, ще 13 людей є свідками цих злочинів.
