Армія без дискримінації: чому Україні потрібен законопроєкт №13037
ГО «ЛГБТ військові за рівні права» народних депутатів підтримати законопроєкт №13037, щоб українська армія стала прикладом рівності та поваги до прав людини.
Українське військо щодня доводить свою силу та професіоналізм. У лавах ЗСУ служать десятки тисяч жінок і чоловіків, які боронять державу на передовій. Але разом із викликами війни армія стикається і з внутрішніми проблемами — дискримінацією та сексуальними домаганнями.
Саме для того, щоб зробити службу безпечнішою та справедливішою, у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13037. Він уже пройшов перше читання й готується до другого.
Чому потрібні зміни?
Сьогоднішня система реагування на випадки дискримінації у війську недосконала:
-
потерпілі самі мають вирішувати, до кого звернутися;
-
командири не завжди знають, як правильно реагувати;
-
розслідування часто затягуються або закінчуються безрезультатно.
Усе це створює атмосферу безкарності та змушує багатьох військових мовчати про пережите.
Що пропонує законопроєкт?
-
Нульова толерантність до дискримінації та домагань
У статутах ЗСУ прямо закріплюється заборона будь-яких проявів дискримінації й сексуальних домагань та передбачаються покарання для винних. -
Чіткі обов’язки командирів
Якщо військовий вчиняє злочин проти статевої свободи чи гідності, командир зобов’язаний діяти негайно — аж до затримання та повідомлення правоохоронців. Це стандарт НАТО, який тепер має діяти і в Україні. -
Можливість відсторонення від служби
Підозрюваний у дискримінації чи сексуальному насильстві може бути усунутий від виконання обов’язків ще до завершення розслідування. -
Справедливі службові розслідування
Їхнє проведення стає обов’язковим, у комісіях мають бути представники обох статей, психолог і ґендерний радник. Це мінімізує ризик упередженості. -
Гарантії захисту для заявників
Військові, які повідомили про дискримінацію, не можуть бути покарані чи звільнені за сам факт заяви. -
Розширене право на звернення
Скаржитися можна не лише командуванню, а й безпосередньо в Міноборони, Генштаб чи правоохоронні органи. -
Культура відповідальності
Якщо військовий дізнався про випадок дискримінації, він зобов’язаний повідомити про це ґендерного радника або уповноважений підрозділ.
Навіщо це потрібно?
Україна прагне до стандартів НАТО, де командири несуть персональну відповідальність за протидію домаганням і дискримінації. Законопроєкт №13037 робить крок у цьому напрямку.
Йдеться не лише про захист жінок чи ЛҐБТІК+ військових. Це про дисципліну, довіру та безпеку всередині армії. Сильна армія — це армія, де кожна й кожен можуть служити з гідністю.
Роль ґендерних радників
Окремо законопроєкт визначає функції ґендерних радників. Вони стають частиною процесу розслідувань і допомагають гарантувати, що постраждалі не залишаться наодинці зі своєю проблемою.
Де ми зараз?
Документ уже прийнято за основу. Попереду — друге читання, після якого зміни можуть запрацювати на практиці.
