Скандал у німецькому Бундестазі: чому депутати вимагають дозволити участь працівників парламенту в прайді
У Німеччині спалахнула політична суперечка після того, як президентка Бундестагу (парламенту) Юлія Кльокнер від правої партії ХДС заборонила участь працівників парламенту у Берлінському прайді (Christopher Street Day, або CSD).
Юлія Кльокнер — представниця Християнсько-демократичного союзу (аналог українських правоцентристських партій), відома своїм консервативним курсом. Її дії ілюструють поглиблення ідеологічного поділу в Німеччині щодо прав ЛГБТК+ людей.
Раніше співробітники адміністрації Бундестагу могли офіційно брати участь у CSD — щорічному заході на підтримку прав ЛГБТК+ людей. У 2023 та 2024 роках вони навіть формували окрему пішу колону. Але цього року все змінилося: керівництво Бундестагу заявило, що «заради дотримання політичного нейтралітету» адміністрація не повинна брати участі у публічних демонстраціях.
Це рішення викликало хвилю критики не тільки від опозиції, а й усередині самої правлячої коаліції.
Що кажуть критики
Шестеро депутатів від Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) надіслали офіційного листа до Кльокнер із вимогою переглянути заборону. Вони назвали її рішення «фатальним сигналом» в умовах, коли у Європі зростає ворожість до ЛГБТК+ спільноти.
«Це не просто про політику — це про базові цінності, закладені в Конституції: гідність людини, рівність, недискримінація», — йдеться в листі.
Особливо обурила депутатів аргументація Кльокнер, ніби участь у прайді порушує нейтралітет державної служби. Вони підкреслюють, що участь у CSD — це не політична агітація, а прояв солідарності з уразливою спільнотою.
Замість підтримки — відкат назад
Варто згадати, що попередниця Кльокнер — Барбель Бас із тієї ж СДПН — активно підтримувала ЛГБТК+ спільноту, за що навіть отримала нагороду від SPDqueer. А з приходом Кльокнер змінився тон: торік вона заборонила піднімати райдужний прапор на будівлі Бундестагу, а тепер — ще й участь у прайді.
Колишній уповноважений з питань квір-політики Свен Леманн (партія «Зелених») назвав це рішення «ганебним» і заявив, що «Кльокнер стоїть на неправильному боці історії».
Хвиля реакції з різних боків
Критика на адресу президентки парламенту звучить не лише від депутатів:
Профспілка Verdi, одна з найбільших у Німеччині, заявила, що заборона — це «прогин перед правими тенденціями».
Міністерство у справах сім’ї, навпаки, оголосило, що візьме участь у CSD зі своєю платформою.
Керівний мер Берліна Кай Вегнер (теж з ХДС) підтвердив, що, як і щороку, долучиться до прайду.
Що таке CSD і чому це важливо
Christopher Street Day (CSD) — німецький еквівалент прайд-параду. Це не просто веселий марш, а політична демонстрація за рівність, безпеку та права ЛГБТК+ людей. Захід щороку проходить у різних містах Німеччини, але берлінський CSD є наймасштабнішим.
У 2024 році зафіксовано 22 акції протесту проти прайдів, більшість з яких організували крайні праві угруповання. У цьому контексті рішення Бундестагу виглядає як небезпечна поступка тиску з боку ультраконсервативних сил.
Берлінський прайд 2025 року заплановано на 26 липня. Попри заборону, працівники парламенту все ще можуть брати участь як приватні особи — але вже не від імені Бундестагу.
Депутати сподіваються, що до цього часу керівництво змінить позицію і знову стане на бік прав людини.
