Як це, будучи пансексуалкою, зростати в родині священника московської церкви? Наскільки гомофобія вплетена в антизахідну риторику Росії? Та як любити, коли тебе закликають ненавидіти?
Історія Катрін — пансексуалки, яка попри гомофобію батька, священника тоді ще УПЦ МП, зберегла в собі силу бути собою та приймати інших. Дивіться у новому випускові «Хтось когось любить» від Громадського радіо.
Гості:
- Катрін Новаш — пансексуалка
- Дзвенислава Щерба — журналістка-аналітикиня ГО «Інтерньз-Україна»
Команда проєкту:
- Ана Море – авторка ідеї, ведуча та продюсерка проєкту
- Аліна Шевченко – режисерка, операторка та монтажерка
- Влад Бундаш – гостьовий редактор
- Поліна Постоленко та Мирослава Станкевич – редакторки
- Анастасія Рибакова – дизайнерка та авторка візуального оформлення
- Олександр Мусевич – автор музичного оформлення
00:00 – Початок
01:06 – Історія доньки священника, пансексуалки Катрін Новаш
03:08 – «Гомосексуальні відносини гірші від вбивства»
05:42 – «Церква дає індульгенцію на ненависть»
08:34 – Гомофобія і трансляція наративів з Росія 24
12:19 – Церква транслювала притаманні Росії ідеї
12:59 – Що змінює закон про заборону релігійних організацій, пов’язаних з РПЦ?
14:12 – Гомофобія в УПЦ МП, як одна з догм
16:52 – Гомофобія притаманна авторитаризму?
21:09 – «Конверсійна терапія», неповнолітні й шкода від такого псевдозцілення
24:56 – Чому Катрін приймає людей, для яких важлива церква?