Не тільки для одностатевих пар. Чи узаконять в Україні реєстровані партнерства — аналітика Вокс Україна
Нині в Україні визнаються тільки цивільні шлюби чоловіка та жінки. Утім, виклики сучасного світу, насамперед війна проти російських загарбників, пожвавили дискусію про законодавче визнання реєстрованого партнерства, в тому числі осіб однієї статі. На розгляд Верховної Ради у 2023 році
Матеріал опубліковано NV в межах інформаційного партнерства Вокс Україна та NV.
Чинне законодавство регулює лише «традиційні» шлюби. У сучасному суспільстві це виявилося недостатнім для юридичної фіксації різнопланових союзів між людьми, які хочуть унормувати широке коло взаємних обов’язків і прав. Так, поза увагою залишаються відносини осіб без романтичного чи сексуального підґрунтя, але пов’язаних спільним побутом. Також поза легальним способом зафіксувати взаємні права та обов’язки залишаються одностатеві пари.
Як відповідь на такі проблеми, наприкінці 1980-х років у світі з’явилася можливість реєструвати партнерства, які не передбачають створення «традиційної» сім’ї. У різних країнах такі відносини мають назву реєстроване партнерство (registered partnership), цивільний союз (civil union), фактичний шлюб (сommon-law marriage), домашнє партнерство (domestic partnership), життєве партнерство (life partnership) тощо. У Європі зазвичай
Довідково. Згідно з європейським законодавством,
Історично на основі культурних (зокрема релігійних) традицій шлюб укладався між чоловіком та жінкою, хоча є
У всіх
Окрім офіційного шлюбу, є
В Україні
Загалом
Наприклад, у Франції з 1999 року цивільні партнерства оформляються у вигляді «цивільного договору солідарності» (
Рисунок 1. Кількість шлюбів та цивільних партнерств у Франції та Нідерландах у 1998—2021 роках
Окрім регулювання союзів двох осіб незалежно від статі, виникають нові форми відносин, які потребують офіційного визнання та юридичного оформлення. Таким викликом постали відносини у рамках консенсуальної немоногамії, тобто союзи, де є більше двох партнерів одночасно. Наразі існують лише декілька прикладів їхнього юридичного визнання. Один із них стосується
Зараз на міжнародному рівні не існує уніфікованого підходу до регулювання партнерств. Обсяг прав та обов’язків варіюється від країни до країни — від аналогічних до прав в офіційних шлюбах до обмежених лише фінансовими і майновими питаннями та статусом. Здебільшого учасники реєстрованого партнерства мають менший правовий захист, ніж партнери у шлюбі. Найчастіше обмеження стосуються питань усиновлення дітей (як третіх осіб, так і одного з партнерів) та спільного прізвища. Натомість цивільне партнерство зазвичай розширює можливості для двох повнолітніх осіб щодо успадкування чи наживання спільного майна, набуття статусу близьких осіб. Зазвичай реєстроване партнерство легше укласти та розірвати, аніж шлюб.
Олена Луньова, адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA:
«Насамперед це стосується майнових прав, питань успадкування. А також питань, які стосуються ситуації, коли людина хвора або потребує екстреного медичного втручання. Тобто всі права, які мають належати подружжю. Власне, законодавство про реєстровані партнерства має ці несправедливості усунути».
Що у світі
Першою у світі країною, яка
Наразі 79 країн та територій визнають одностатеві шлюби та/або цивільні партнерства.
За ставленням до цього питання країни світу можна поділити на чотири групи (рис. 2):
У 159 країнах та територіях визнають лише традиційні шлюби між жінкою та чоловіком. Здебільшого це мусульманські країни Близького Сходу, Африки та Азії, а також пострадянські країни, зокрема Україна.
Укласти цивільне партнерство та традиційний шлюб можна у 14 країнах та територіях (наприклад, Бермудські Острови).
Всі форми союзів — шлюби різно- та одностатеві та цивільні партнерства — можна укласти у 44 країнах та територіях.
Лише шлюби як для різностатевих, так і для одностатевих пар дозволені у 19 країнах та територіях. Плюс дві окремі території Королівства Нідерланди — Кюрасао та Сінт-Мартен — визнають одностатеві шлюби, укладені за кордоном.
Рисунок 2. Розподіл країн світу за групами визнання шлюбів та партнерств (станом на березень 2023 року)
Джерело:
Примітка. У Канаді, Іспанії, Мексиці, Японії та США регулювання цивільних партнерств (їхнє визнання) здійснюється в рамках місцевих юрисдикцій. В Ізраїлі визнаються лише одностатеві шлюби, укладені за кордоном.
Європа має найбільшу
Рисунок 3. Частка країн, які мають одностатеві союзи (шлюби та/або цивільні партнерства), у кожному регіоні світу, %
Джерело:
Частина країн спочатку дозволяли цивільне партнерство, а потім залишили законодавчу можливість укладання лише шлюбів для всіх пар незалежно від статі, за прикладом Данії. Зокрема, це скандинавські країни (
З-поміж країн Європейського Союзу законодавчо
Віталія Лебідь, адвокатка, юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ:
«Європейський суд з прав людини за останні роки розглянув декілька справ відносно різних європейських країн і встановив порушення статті 8 та 14 Європейської конвенції з прав людини у державах, де не було жодним чином забезпечено права одностатевих пар (наприклад, такі порушення були встановлені у справах відносно Італії, Греції, Росії). Наразі на розгляді Європейського суду з прав людини перебуває справа, представлена юристами Центру стратегічних справ УГСПЛ, що стосується дискримінації одностатевих пар в Україні через неможливість легалізувати свої стосунки. Найближчим часом ми очікуємо на рішення Суду у цій справі. З огляду на практику ЄСПЛ, Суд встановить порушення Україною через відсутність відповідного законодавчого регулювання цього питання. Європейська конвенція з прав людини не встановлює вимоги державам поширювати право на шлюб на одностатеві пари. Проте у практиці Європейського суду встановлено, що держава зобов’язана вжити заходів для легалізації відносин гомосексуальних пар у будь-якій формі. Це означає, що держава має передбачити у своєму законодавстві положення, які дозволятимуть мати відносини одностатевим парам, які визнаватимуться і охоронятимуться законом. В якій формі буде забезпечуватися це право — на розсуд держави. Сьогодні серед 46 країн — членів Ради Європи 30 держав (тобто більшість) уже запровадили різні форми легалізації одностатевих пар, отже, існує європейський консенсус у цьому питанні».
Сприйняття одностатевих партнерств в Україні
За останні 10 років в Україні значно покращилося ставлення до прав ЛГБТК+, зокрема що стосується їхнього права на юридичне оформлення відносин.
Згідно з
Рисунок 4. Чи вважаєте ви, що гомосексуальні пари повинні мати право зареєструвати свої стосунки, як і звичайна подружня пара?, %
Джерело:
Схожі результати щодо офіційної реєстрації одностатевих відносин показало дослідження
Рисунок 5. Чи підтримуєте ви запровадження реєстрованого партнерства для одностатевих пар, подібного до звичайного шлюбу, але без права на спільне всиновлення дітей?
Джерело: КМІС на замовлення
Найсвіжіше дослідження, проведене National Democratic Institute у січні 2023 року, показує, що респонденти простіше відносяться до надання ЛГБТК-парам права на цивільне партнерство, аніж права на шлюб (рис. 6): 56% за партнерство (повністю та скоріше погоджуюсь) та 44% за шлюб.
Рисунок 6. Результати опитування щодо прав для ЛГБТК+ від National Democratic Institute у січні 2023 року
Джерело:
Отже, українське суспільство стало відкритішим до питання надання рівних прав та можливостей ЛГБТК-парам, хоча й досі залишаються громадяни з вкрай радикальними поглядами. При цьому, наразі важливішим є саме термін, який застосовується для визначення стосунків одностатевих пар: українцям простіше сприйняти поняття «партнерство» без романтичних, традиційно-сімейних та релігійних конотацій, притаманних терміну «шлюб». Це відкриває вікно можливостей для офіційного запровадження нового інституту й водночас не потребує внесення змін до Конституції України.
Володимир Яворський, експерт Центру громадянських свобод:
«Потреба у законодавчих змінах виросла з війною, тому що люди, які мобілізовані, і частини їхньої сім’ї, з якими вони проживали, фактично не мають багато прав, які пов’язані з їхньою службою. Наприклад, якщо людина поранена, пропала безвісти, потрапила в полон або загинула, її партнер фактично не має права навіть отримати інформацію про цю людину. Крім того, вони не мають права доступу до лікарень. У них частіше виникають проблеми зі спадкуванням майна. На сьогоднішній день, навіть якщо партнери разом прожили 20 років, то фактично держава їх не визнає і не вважає частиною сім’ї. Тому потреба продиктована захистом тисяч людей, які постійно відчувають дискримінацію».
Законодавчі ініціативи про реєстровані партнерства
Прогрес у цьому напрямку почався із затвердження 2015 року
На той час було підготовлено кілька законопроєктів про цивільні партнерства:
«Друге дихання» питання реєстрованих партнерств отримало влітку 2022 року.
На початку 2023 року Святослав Шеремет, експерт з питань ЛГБТК,
Роботу над законопроєктом підтвердила на початку березня і заступниця міністра юстиції з питань євроінтеграції Валерія Коломієць. Хоча тексту документу поки немає, за її
Водночас, 13 березня 2023 року у ВРУ було офіційно зареєстровано альтернативний
Про що законопроєкт?
Проєкт закону Про інститут реєстрованих партнерств складається з п’яти розділів і визначає правовий статус, права та обов’язки партнерів, правовий режим їхнього майна, соціальний захист, спадкування, права у разі смерті чи зникнення партнерів, і безпосередньо питання реєстрації та розірвання реєстрованого партнерства.
На відміну від законопроєкту, який розробляє Мін’юст, реєстроване партнерство у цій редакції визначається як сімейний союз двох повнолітніх осіб як однієї, так різної статі. Тобто ця регуляція стосуватиметься і
Умови реєстрованого партнерства:
- досягнення повноліття (18 років) кожним із партнерів, незалежно від статі;
- жодна з осіб на день реєстрації не має перебувати у шлюбі чи іншому реєстрованому партнерстві;
- реєстрованими партнерами не можуть бути родичі (батьки та їхні діти, бабусі й дідусі та їхні онуки; повнорідні та неповнорідні брати та/або сестри; двоюрідні брати та/або сестри, рідні тітки, дядьки та племінники і племінниці);
- реєстрованими партнерами не можуть бути усиновлювач та усиновлена дитина, якщо цей статус не скасований судом, а реєстроване партнерство між рідною та усиновленою дитиною однієї особи, а також між усиновленими дітьми однієї особи, можливе лише за дозволом суду.
За законопроєктом, реєстрація партнерства проводиться через 10 днів після подання заяви до РАЦС. Це можна буде зробити і через Дію. Реєстроване партнерство не є шлюбом і не забороняє укладання шлюбу. Наприклад, реєстровані партнери різної статі зможуть укласти між собою шлюб, що автоматично припиняє їхнє реєстроване партнерство. Однак укладання шлюбу одним із членів партнерства з іншою особою (поза партнерством) можливе лише після припинення дії реєстрованого партнерства.
Оформлений союз надаватиме партнерам статус близьких родичів і такі права та соціальні гарантії: впізнання тіла у разі загибелі, відпустка за сімейними обставинами, призначення пенсії, соціальної допомоги та інше, зокрема у випадку загибелі одного з партнерів під час військової служби. Для того, щоб додатково врегулювати свої права та обов’язки у партнерстві, його учасники можуть укласти договір (аналог шлюбного договору). Якщо договору немає, набуте за час реєстрованого партнерства майно вважатиметься спільною сумісною власністю.
Припинення реєстрованого партнерства відбувається у випадку смерті одного з партнерів; у випадку як спільної заяви, так і заяви однієї зі сторін, а також за рішенням суду. При цьому, на відміну від шлюбу, не проводяться заходи для примирення сторін чи встановлення причин розірвання партнерства.
Водночас законопроєкт не визначає прав партнерів стосовно усиновлення/удочеріння чи опікунства над дітьми. Поза його регулюванням залишаються й права партнерів у адміністративній, кримінальній та податковій сферах.
Реєстровані партнерства двох осіб, укладені за кордоном, в Україні будуть визнаватися. Крім того, шлюби одностатевих пар, укладені за кордоном, будуть прирівнюватись до реєстрованих партнерств в Україні.
В цілому, експерти позитивно оцінюють як саму ідею законопроєкту, так і безпосередньо текст.
Віталія Лебідь, адвокатка, юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ
«Перше враження від цього проєкту закону дуже позитивне: він чіткий і логічний. Наразі важко говорити про якісь явні недоліки чи ризики, але я думаю, що в процесі розгляду до другого читання будуть зважені, проаналізовані можливі неузгодження і внесені відповідні зміни чи доповнення. Оскільки даний законопроєкт стосується широкого кола прав, тому важливо, щоб відповідні зміни були синхронно внесені в усі чинні закони, які стосуються його сфери дії».
При цьому залишаються питання до окремих положень, як-от щодо доцільності реєстрованих партнерств для різностатевих пар.
Олена Луньова, адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA:
«Є базове питання, яке ставиться стосовно співвідношення інституту реєстрованих партнерств з інститутом шлюбу, тому що чинна редакція законопроєкту містить положення, що реєстровані партнерства можуть бути укладені не тільки між особами однієї статі, а і між різностатевими партнерами. Але виникає питання, в чому тоді для різностатевих партнерів є перевага цивільних партнерств? Такі речі ми можемо обговорювати в комітеті».
Реакція на законопроєкт
Оприлюднення законопроєкту очікувано викликало жваву дискусію в Україні. З одного боку, консервативні суспільні групи виступають категорично проти запровадження реєстрованого партнерства. Зокрема, свою
З іншого боку, громадські організації та правозахисні центри активно вітають реєстрацію законопроєкту у ВРУ і навіть створили 28 березня
Олена Луньова, адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA:
«Ухвалення закону про реєстровані партнерства — це усунення дискримінаційних положень законодавства, що означатиме наше крокування в бік цивілізованих країн. Бо коли йдеться про дискримінацію цілої групи населення тільки тому, що вони мають орієнтацію, яка відрізняється від нормативної більшості, то такого не може бути в європейській просунутій країні. Тому прийняття законопроєкту, який запровадить такий інститут, знайде йому місце серед інших інститутів, які існують в Україні, — це крок вперед, і ми всіляко це підтримуємо. Не мусять люди, які хочуть запровадити цивільне партнерство, виправдовуватися перед церквою. Народні депутати не можуть не ухвалити законопроєкт тільки тому, що є позиція Ради церков. Не може бути такої дискусії в правовій, демократичній країні, за яку ми всі боремося».
Додаток
Таблиця 1. Реєстровані партнерства та одностатеві шлюби в Європі
№ | Країна | Рівень прав у реєстрованих партнерствах | Рік запровадження реєстрованого партнерства | Одностатеві шлюби |
1 | Андорра | Обмежені права з 2005 року. Аналогічно до шлюбу з 2014 року | З |
|
2 | Австрія | Аналогічно до шлюбу | З |
|
3 | Бельгія | Визначений перелік прав | З |
|
4 | Великобританія | Аналогічно до шлюбу | З 2014 року | |
5 | Данія | Визначений перелік прав | З |
|
6 | Греція | Аналогічно до шлюбу | ||
7 | Естонія | Обмежені права | ||
8 | Ірландія | Аналогічно до шлюбу | З |
|
9 | Іспанія | Аналогічно до шлюбу | 1998 (на рівні окремих місцевих юрисдикцій) | З |
10 | Італія | Аналогічно до шлюбу | ||
11 | Кіпр | Аналогічно до шлюбу | ||
12 | Ліхтенштейн | Аналогічно до шлюбу | ||
13 | Люксембург | Аналогічно до шлюбу | З |
|
14 | Мальта | Аналогічно до шлюбу | З |
|
15 | Монако | Обмежені права | ||
16 | Німеччина | Визначений перелік прав | З |
|
17 | Нідерланди | Аналогічно до шлюбу | З |
|
18 | Норвегія | Визначений перелік прав | З |
|
19 | Португалія | Аналогічно до шлюбу (реєстрацію відносин здійснювати не потрібно) | 1999 (для різностатевих пар), |
З |
20 | Сан-Маріно | Обмежені права | ||
21 | Словенія | Аналогічно до шлюбу | З |
|
22 | Угорщина | Аналогічно до шлюбу, з деякими винятками | ||
23 | Фінляндія | Аналогічно до шлюбу | З |
|
24 | Франція | Обмежені права | З |
|
25 | Хорватія | Аналогічно до шлюбу | ||
26 | Чехія | Обмежені права | ||
27 | Чорногорія | Обмежені права | ||
28 | Швеція | Визначений перелік прав | З |
|
29 | Швейцарія | Аналогічно до шлюбу | З |
Джерело:
Примітка. Якщо вказано діапазон років, це означає, що реєстроване партнерство більше неможливо укласти, оскільки дозволені шлюби.
аналітикиня Вокс Україна, докторка філософії з економіки
Редактор: Микола Піддубний