Звіт про порушення прав людини з числа ЛГБТ у Грузії
ЕКОМ у партнерстві з Tbilisi Pride, Equality Movement та Temida презентували про порушення прав людини з числа ЛГБТ у Грузії на 135 сесії Комітету ООН з Прав Людини.
Комітет з прав людини завершив фінальні рекомендації щодо країни, до яких увійшли пункти, озвучені ЕКОМ із партнерами під час брифів.
Комітет висловив своє занепокоєння високим рівнем дискримінації, утисків, залякувань та нападів на ЛГБТ-людей у Грузії. Зокрема, Комітет звернув увагу на повторювані злочини на ґрунті гомофобії та трансфобії, та на безкарність гомофобної та трансфобної риторики від політиків, інших державних посадових осіб та релігійних діячів.
Окремо Комітет з прав людини наголосив на важливості визначення юридичного визнання статі, якої так не вистачає в грузинському законодавстві для транс* персон.
«ЄКОМ у 2021 році спільно з грузинськими організаціями подавав звіт для формування списку питань. Цього року для розгляду країни подали тіньовий звіт і Комітет включив у рекомендації всі питання, яких ми торкались: право на мирні збори ЛГБТ-людей, протидію дискримінації, мову ворожнечі та розслідування злочинів на ґрунті ненависті. Взаємодія з механізмами ООН є важливою частиною адвокаційної діяльності. Ми сподіваємося, що наша спільна робота з місцевими НУО призведе до позитивних змін у Грузії», — каже Ельвіра Тілек, спеціалістка з прав людини ЕКОМ.
Комітет рекомендував державі:
- забезпечити ефективний захист від усіх форм дискримінації та насильства за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності як у законодавстві, так і на практиці, а також забезпечити оперативне та ефективне розслідування таких порушень та притягнення винних до відповідальності із застосуванням покарань, пропорційних серйозності злочину та доступ постраждалих до повного відшкодування збитків;
- вжити належних заходів для запобігання гомофобним та трансфобним висловлюванням політиків, інших державних посадових осіб та релігійних діячів;
- переглянути та внести поправки до свого законодавства та процедури зміни цивільного стану щодо гендерної ідентичності з метою забезпечення швидкої, прозорої та доступної процедури визнання статі на підставі самоідентифікації Заявника.
Комітет стурбований повідомленнями про нетерпимість, забобони, мову ворожнечі та злочини на ґрунті ненависті щодо вразливих груп і меншин, включаючи жінок, етнічні або релігійні меншини, ЛГБТ-людей та мігрантів, у засобах масової інформації та часто вчинені вкрай правими групами.
Комітет рекомендував Грузії активізувати свої зусилля за такими пунктами:
- боротися з нетерпимістю, стереотипами, забобонами та дискримінацією щодо вразливих груп, включаючи лесбійок, геїв, бісексуалів та транс*людей, у тому числі за рахунок збільшення підготовки співробітників правоохоронних органів, посадових осіб, прокурорів та судових органів, а також проведення інформаційно-просвітницьких кампаній серед широкого загалу;
- забезпечити, щоб будь-яка пропаганда етнічної, національної, расової чи релігійної ненависті, ворожість чи насильство, або за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, були заборонені законом відповідно до статей 19 та 20 МПГПП;
- заохочувати повідомлення про злочини на ґрунті ненависті та ненависницькі висловлювання, щоб забезпечити реєстрацію таких злочинів.
Також Комітет з прав людини висловив серйозне занепокоєння надмірним застосуванням сили співробітниками правоохоронних органів проти демонстрантів, активістів та журналістів під час розгону зборів. Він також стурбований злочинами проти учасників Прайду 5 та 6 липня 2021 року, коли члени радикальних угруповань нападали на ЛГБТ-людей, правозахисників та журналістів.
Комітет рекомендував Грузії:
- Забезпечити, щоб усі твердження про надмірне застосування сили та довільні арешти та затримання співробітниками правоохоронних органів під час мирних зборів розслідувалися оперативно, ретельно та неупереджено, щоб винні були притягнуті до відповідальності та, у разі визнання їх винними, покарані, а потерпілі отримали відшкодування;
- Забезпечити працівникам правоохоронних органів належну підготовку з питань застосування сили на основі «Основних принципів застосування сили та вогнепальної зброї співробітниками правоохоронних органів» та «Керівництва Організації Об’єднаних Націй з прав людини щодо менш смертоносної зброї у правоохоронних органах»;
- Забезпечити захист мирних демонстрантів, правозахисників та журналістів, які висвітлюють мирні демонстрації, від загроз, залякування, переслідування та нападів з боку приватних осіб.
