Законопроєкт про цивільне партнерство: як це стосується харків’ян
До Верховної Ради України подано законопроєкт № 9103 “Про інститут реєстрованих партнерств”. Одним з ініціаторів цього законопроекту стала харків’янка – народна депутатка від партії “Голос” Інна Совсун. Для видання “Коментарі. Харків” нардепка розповіла, як це вплине на життя українців та харків’ян та скільки людей підтримує ЛГБТ+ пари у суспільстві.
Отже, цей законопроєкт визначає правові та організаційні засади реєстрованих партнерств (однієї чи різної статі), правовий статус, особисті немайнові та майнові права і обов’язки реєстрованих партнерів, порядок і наслідки державної реєстрації та порядок припинення реєстрованого партнерства.
Зараз законопроект поданий до парламенту, є визначений головний комітет і 13 додаткових комітетів. Станом на зараз головний комітет не планує розгляд законопроекту найближчим часом, натомість відбувається розгляд в додаткових комітетах.
“Оскільки це масштабний законопроект в плані розгляду нових прав і обов’язків, які створюються, то звичайно, що позиції різних комітетів є важливими. Окрім того, це можливість вийти на прямий діалог з більшою кількістю депутатів, щоб поспілкуватися з ними. Вже відбувся розгляд у комітеті молоді та спорту, який виніс рішення трьома голосами проти двох. І комітет європейської інтеграції, який одноголосно виніс рішення, що цей проєкт загалом відповідає вимогам щодо членства у Европейському Союзі”, – говорить Інна Совсун.
Що стосується настроїв депутатів, то це складне питання, вважає ініціаторка проєкту Закону.
“Я абсолютно визнаю, що якби законопроект потрапив завтра на розгляд Верховної Ради, то скоріше за все, що парламент його не підтримав би. Тому що станом на зараз, на превеликий жаль, в українському парламенті переважають більш консервативні настрої, ніж в українському суспільстві”, – розповіла нардепка.
Вона зазначає, що за соціологічними даними – 56 % громадян підтримує реєстрацію таких партнерств.
“Не варто поспішати з цим, хоча з точки зору забезпечення прав людей та ЛГБТ військових його треба приймати терміново, але з точки зору політичного процесу, я не бачу готовності парламенту приймати його прямо зараз, тому ще необхідна робота”, – наголосила нардеп.
У Харкові ж, як по всій східній Україні, настрої непогані, вважає депутатка.
“Прямо зараз соціологію по місту провести неможливо, із зрозумілих причин, але для порівняння – по сходу соціологічні дані значно краще, ніж по заходу України, по підтримці ЛГБТ-людей і партнерств. Загалом на сході одностатеві партнерства підтримують 57%, а 21 % – проти. На заході лише 51 % виступають “за”. По центральній Україні показники вище. Я висловлю припущення, що великою мірою, на сході цей відсоток підтримки підтягується за рахунок міста Харкова. Звичайно, це велике місто в масштабах регіону, прогресивне. Харків – місто студентів, молоді, інтелігенції, тут багато іноземців. По Харкову окремо були б цифри ще вище, якби була окрема соціологія”, – зазначила Інна Совсун.
У той же час в місті проводять ЛГБТ+ прайди, після яких стаються сутички.
“У Харкові, як і у всій Україні є окремі радикальні групи, які проти, вони є в меншості, але вони дуже активні, нажаль досить часто агресивно поводяться, їхня медійна присутність є значно вищою, ніж кількість населення, яку вони представляють. Тому, звичайно, напруга є”, – говорить депутатка.
Інна Совсун зазначила, що ставлення до ЛГБТ+ спільноти у Харкові змінилося у зв’язку з війною, через те, наскільки Харків постраждав.
“Дуже хотілось би вірити, що той факт, що в тому числі ЛГБТ-військові обороняють Харків, – а у нас є приклади загибелі ЛГБТ-військових на Харківщині, – це теж не проходить непоміченим. Я думаю, що як і по всій Україні рівень підтримки ЛГБТ-людей буде зростати, тенденція позитивна. Люди з фанатського руху чи праворадикальних груп будуть переосмислювати ці речі і будемо рухатися до того суспільства, де є сприйняття, що люди бувають різними”, – говорить нардепка.
Вона також додала, що цей законопроект юридично регулює стосунки людей, які приймуть рішення вступати в партнерство.
“Сам закон не пропонує людям ставати гомосексуальними, чи ще щось. Він пропонує визнавати, що такі люди є. Якщо такі люди є, то в них має бути певний набір прав, який є у інших людей. Цей закон стосується лише ЛГБТ, і він дасть для них більше можливостей, яких у них сьогодні немає.
Він стосується надання юридичного статусу стосункам, які і так існують. Він просто каже, що ми як суспільство визнаємо, що є різні пари і ми як суспільство через державу даємо їм можливість бути щасливими в той спосіб, який для них є властивий. Ні про що більше цей закон не пише”, – підкреслила Інна Совсун.
